Бобицький Н. Україна та «Європейський зелений курс»: виклики, можливості, перспективи для співпраці з Китаєм

Назар БОБИЦЬКИЙ,
Українська асоціація бізнесу і торгівлі (УАБТ)*

*Українська асоціація бізнесу і торгівлі (https://ubta.com.ua/en ) – українська недержавна ділова асоціація з офісами в Києві і Брюсселі, мандатом якої є просування інтересів та потреб українських експортерів на європейському та інших ключових ринках зовнішньої торгівлі України, налагодження конструктивних відносин України з її торговельними партнерами.

З появою ініціативи ЄС «Європейський зелений курс» кліматичний порядок денний несподівано для багатьох перекочував з документів спеціалізованих дипломатичних конференцій та академічних видань до корпоративних презентацій, інвестиційних планів та урядових експортних стратегій. Нова ініціатива Брюсселя стає передвісником тектонічних змін в економічній політиці держав, яка впливатиме на цілі індустрії, бізнес-моделі, способи виробництва і технології. Віднині частка парникових викидів у процесі виробництва продукту чи послуги стає таким же важливим фактором його успішності на ринку, як й інновації, вартість робочої сили, транспорт і логістика.

Європейський зелений курс також є свідченням того, що клімат стає новим потужним інструментом зовнішньої політики, передусім торговельної політики. Чи буде цей інструмент використаний у позитивних цілях уникнення глобальної екологічної катастрофи, а також як стимул для нових технологій, продуктів та бізнес-моделей? Чи можливо він стане новим інструментом торговельного протекціонізму і дискримінації?

У міжнародній кліматичній політиці Україна та Китай перебувають на полярно протилежних позиціях. Китайська промисловість і торгівля займають глобальні лідерські позиції. Експорт став рухомою силою економічного зростання китайської економіки і основною запорукою безпрецедентного китайського соціального чуда – виведення сотень мільйонів з крайньої бідності, поширення освіти, комунальних послуг та інших соціальних благ. Однак оборотною стороною медалі є те, що на Китай припадає 28% від світових обсягів парникових викидів. Модель китайського економічного та соціального чуда невідкладно потребує нової, сталої основи для свого розвитку.

Частка України у світовому вуглецевому балансі складає 0,68 % і суттєво знижувалася впродовж останніх 20 років. Ключова причина – болісні процеси економічних трансформацій і реформ 1990 років, які супроводжувалися економічним спадом та пригніченням цілих індустріальних галузей.

Водночас з укладенням Угоди про асоціацію Україна отримує новий шанс для свого економічного розвитку. Вигідне географічне розташування на порозі одного з найбільших ринків світу, а також формування єдиного з ЄС регуляторного поля в рамках Поглибленої та всебічної зони вільної торгівлі з ЄС створює унікальні можливості для експортно-орієнтованих підприємств, які забажають розглядати Україну як місце для інвестицій.

У цьому контексті Україна унікально позиціонована для того, щоб отримати максимальні вигоди від новацій Європейського зеленого курсу за умови, якщо вона вміло та послідовно мінімізуватиме його ризики.

Ключові завдання для українського уряду – це уникнути застосування до українського експорту нового виду торговельного бар’єру – вуглецевого корекційного механізму імпорту, який передбачає ввести Європейський зелений курс. Попередньо відомо, що на першому етапі цей інструмент має поширюватися на найбільш вуглецевомісткі сировинні товари, такі як сталь, мінеральні добрива, цемент. Серед цих товарів сталь є традиційно вагомим українським експортним товаром до ЄС.

Інші ризики – це підвищені вимоги сталості та мінімізації впливу на довкілля аграрного сектору, які ЄС висуває до своїх виробників в рамках Європейського зеленого курсу. Йдеться про значну мінімізацію використання засобів хімічного захисту рослин, антимікробних препаратів у тваринництві, збереженні і примноженні лісів. Очевидно, що ці жорсткі правила до європейських виробників будуть супроводжуватися рівноцінними нетарифними вимогами до імпортних агротоварів для «вирівнювання правил гри». Як третій найбільший експортер агрохарчових товарів до ЄС, Україна вразлива до цих ризиків.

Преференційний режим торговельних відносин в рамках Угоди про асоціацію ставить Україну в порівняно вигідні умови для діалогу з Брюсселем. Положення Угоди про асоціацію несумісні із запровадженням нових торговельних бар’єрів і заохочують сторони до діалогу у сфері торговельної політики. Саме тому Україна стала однією з перших країн, яка започаткувала з ЄС офіційний діалог щодо впливу Європейського зеленого курсу на двосторонні відносини.

У цьому діалозі позиція України чітка і зрозуміла: Київ поділяє з ЄС цілі та принципи Європейського зеленого курсу, однак очікує від Брюсселя врахування особливих національних обставин економічного розвитку України при оцінці кліматичних амбіцій, як це передбачає Паризька кліматична угода. Тому потрібен компроміс, який буде сумісний з духом ЄЗК і водночас зберігатиме перспективи економічного розвитку України на основі зовнішньої торгівлі.

За умови досягнення таких широких політичних домовленостей шанси України скористатися прихованими можливостями ЄЗК ЄС лише зростуть. Достатньо назвати лише найбільш очевидні приклади:

  • органічне аграрне господарство. Європейський зелений курс очікує від європейського аграрного сектору наростити до 25% частку органічних продуктів харчування на полицях магазинів. Однак обмежені ресурси орних земель в Європі роблять досягнення цього завдання самотужки нереалістичним. Водночас, за даними Євростату, Україна займає друге місце серед експортерів органічної продукції до ЄС. Без українських продуктів, що відповідають європейським вимогам, досягнення проголошених цілей буде складним;

  • продовольча безпека. В умовах погіршення клімату та його непередбачуваності безперебійне постачання продуктів харчування належної якості стає питанням національної безпеки. Оскільки мова йде про необхідність зберегти цілісність ланцюжків вирощення і переробки агропродукту, а також забезпечити їхню відповідність принципам сталого розвитку, Міжнародна організація продовольства (ФАО) говорить про безпеку цілих продовольчих систем, які об’єднують ланцюжки аграрного виробництва. Україна особливо добре підготовлена до цих викликів завдяки сприятливій комбінації високоякісних орних земель, логістичної близькості до європейського ринку, адаптації європейських харчових стандартів та ефективності свого аграрного сектору;

  • воднева енергетика. В умовах відмови від викопних енергоносіїв, водень залишається єдиною екологічно нейтральною альтернативою. Ключовим елементом процесу виробництва водню є електроенергія, і вона повинна надходити з відновлювальних джерел, щоб забезпечити кліматичну нейтральність цього процесу. Україна може запропонувати своїм сусідам та Європі вигідну комбінацію факторів для розгортання індустрії кліматично нейтрального, «зеленого» водню: потужний сектор атомної енергетики та швидкозростаючий сектор енергогенеруючих систем із відновлювальних джерел, а також унікальну газотранспортну систему з її місткими сховищами зберігання газу, яка поступово може бути пристосована до потреб зберігання і транспортування водню. Для реалізації цього потенціалу потрібно стабілізувати та реформувати національний ринок електроенергії, а також забезпечити участь України в таких ініціативах ЄС як Європейський альянс чистого водню.

Ці складові елементи майбутньої «європейської» історії успіху України пропонують багатообіцяючі можливості для китайських компаній в Україні. Китайські інвестори можуть стати учасниками цієї історії успіху, а Україна та Китай зможуть почати писати нову сторінку в хроніці своєї економічної співпраці.