Антонюк Л. Л., Хоменко О. В. Технологічна конкурентоспроможність Китаю у Четвертій промисловій революції

Л. Л. Антонюк
доктор економічних наук, професор кафедри міжнародної економіки, директор Інституту вищої освіти ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”
О. В. Хоменко
кандидат економічних наук, старший викладач кафедри міжнародної економіки ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”
 

Одним із головних пріоритетів соціально-економічної політики держави в умовах глобалізації та нестабільності конкурентного середовища є формування конкурентоспроможної економіки. Перед науковцями постає завдання теоретичного осмислення та узагальнення конкурентного досвіду країн-ключових інноваторів, а перед урядами держав – розроблення ефективних національних стратегій розвитку, орієнтованих на досягнення технологічного лідерства у 21 столітті.

У другій половині минулого століття розпочався стрімкий розвиток цифрових технологій та автоматизованого виробництва, що становив базис третьої промислової революції. Вже сьогодні уряди високорозвинених держав світу роблять стрімкі кроки у розвитку новітніх технологій, які характеризуються поєднанням різних технологій та усуненням кордонів між фізичними, цифровими та біологічними сферами. Це є ключовим драйвером становлення Четвертої промислової революції (або Індустрії 4.0), що характеризується наступними рисами:

  • виробництво об’єднує всіх учасників з метою підвищення продуктивності і нарощення конкурентоспроможності;
  • гнучке виробництво, що забезпечує пріоритети споживачам та контролює витрати;
  • інтелектуальне виробництво, яке об’єднує усіх суб’єктів;
  • виробничі послуги, що надають споживачам кращий досвід і більш широкі можливості.

Новий технологічний уклад зумовить динамічні конкурентні переваги у розвитку компаній через зміну не тільки виробництва певного продукту, але й створенням принципово нових споживчих характеристик. Машини будуть самостійно та автономно налагоджувати та оптимізовувати власне виробництво. «Розумні заводи» будуть менш енергозатратними, а людський ресурс замінять машини та роботи, тобто буде значно збільшена продуктивність, зменшена кількість нещасних випадків на виробництві та інше. За прогнозами експертів у країнах ключових інноваторів через 20 років, майже 47% робочих місць будуть автоматизовані.

За результатами щорічного звіту глобальної конку-рентоспроможності Всесвітнього Економічного Форуму Китайська Народна Республіка у 2016-2017 роках знаходиться на другому етапі економічного розвитку, що базується на ефективності та продуктивності функціонування економіки та займає 28 місце у рейтингу Глобального Індексу Конку-рентоспроможності серед 138 країн світу.

Німеччина стала першою країною, яка стала на шлях розвитку технологій Четвертої промислової революції ще у 2011 році. Відповідно до «Нової високотехнологічної стратегії: інновації для Німеччини», щорічні інвестиції у розвиток нової інтернет-інфраструктури становлять 40 млрд. євро.

За останні десятиліття виважена політика уряду Китаю дозволила країні стати другою за величиною економікою світу, найбільшим експортером товарів, другим за величиною імпортером товарів, другим за величиною одержувачем прямих іноземних інвестицій та найбільшим власником валютних резервів тощо. Китай починає займати провідні позиції за фінансуванням науки i досліджень, високотехнологічних експортом, патентуванням, чисельністю науково-дослідницького персоналу, постійно зростаючою продуктивністю праці за рахунок створення сильної інноваційної складової. Китай, як друга за розміром економіка світу та країна, яка входить у топ-25 інноваційних держав, не залишився осторонь Четвертої промислової революції. Починаючи з кінця 70-х років минулого століття Китай досягнув значних успіхів у інноваційному розвитку: зміна стратегії від запозичення технологій до розробки китайських інновацій, провідні позиції за показниками високотехнологічного експорту, патентуванням та науковими публікаціями. У 2016 році Китай посів перше місце за Глобальним індексом промислової конкурентоспроможності, друге місце за кількістю високотехнологічних компаній у Глобальному інноваційному індексі Bloomberg, та друге місце в світі за обсягом витрат на дослідження і розробки (табл. 1).

За результатами щорічного звіту глобальної конкурентоспроможності Всесвітнього Економічного Форуму Китайська Народна Республіка у 2016-2017 роках знаходиться на другому етапі економічного розвитку, що базується на ефективності та продуктивності функціонування економіки та займає 28 місце у рейтингу Глобального Індексу Конкурентоспроможності серед 138 країн світу. У рейтингу КНР знаходиться поряд з такими країнами, як Саудівська Аравія (29 місце), Естонія (30 місце), Чеська Республіка (31 місце) та Іспанія (32 місце). Разом з тим необхідно відзначити, що Китай упевнено покращує свої конкурентні позиції. Якщо ще 10 років тому у 2005 році Китай займав у рейтингу 46 позицію з результатом у 4,29 бали, то з року в рік цей показник зростав i сьогодні у звіті за 2016-2017 роки Китай займає 28 позицію з результатом у 4,92 бали.

Ключова роль у сприянні та стимулюванні інноваційного розвитку належить уряду КНР, яким розроблено та впроваджено ряд програм. Основоположними документами, які регламентують пріоритетні напрями розвитку китайської економіки за інноваційною моделлю є «Середньо- та довгострокова програма розвитку науки і техніки 2006-2020 рр.» та довгострокова стратегія «Дорожня карта розвитку науки і техніки до 2050 року». Ці програми лягли в основу Тринадцятого національного п’ятирічного плану, у якому стратегічні пріоритети інноваційного розвитку КНР відповідають тенденціям Четвертої промислової революції (рис. 2).

Рис.1. Етапи становлення і розвитку промислових революцій та технологічних укладів. Джерело: складено авторами на основі [i], [ii]

У 2015 році китайський уряд ухвалив стратегію інноваційного розвитку у Індустрії 4.0 – «Made in China 2025» у межах довгострокової стратегії інноваційного розвитку до 2050 року та 13-го п’ятирічного плану [ ]. Основними пріоритетами визначено:

  • підвищення продуктивності інноваційного потенціалу КНР;
  • сприяння поглибленню інтеграції інформатизації та індустріалізації;
  • посилення фундаментальної науки у промисловості;
  • пріоритизація якості та формування бренду країни;
  • розвиток «зеленого» виробництва;
  • сприяння інноваційному прориву у 10 ключових секторах – інформаційні технології нового покоління, робототехніка та автоматизація виробництва, авіа- та космічна техніка, високотехнологічне обладнання для дослідження океану, новітні транспортні технології у залізничному, автомобільному транспорті, енергоефективні технології, інновації у сільському господарстві, новітні матеріали та біомедицина;
  • реструктуризація обробної промисловості;
  • розвиток сфери послуг;
  • підвищення рівня інтернаціоналізації виробництва.

Таблиця 1. Фінансування досліджень та розробок, 2014-2016 рр.

Країна

2014

2015

2016*

млрд. дол.

% ВВП

млрд. дол.

% ВВП

млрд. дол.

% ВВП

США

485,4

2,78

496,8

2,76

514,0

2,77

КНР

343.8

1,95

372,8

1,98

396,3

1,98

Японія

163,4

3,40

164,6

3,39

166,6

3,39

Німеччина

103,2

2,85

107,4

2,92

109,8

2,92

Південна Корея

64,3

3,60

74,53

4,04

109,3

4,04

 
* планові показники.
Джерело: складено на основі даних R&D Magazine [iii]

Стратегією «Made in China 2025» передбачено створення фонду у розмірі 40 млрд. юанів на фінансування інновацій, стартапів та інших проектів у межах зазначених пріоритетних напрямів. В результаті реалізації цієї стратегії КНР планує представляти свої товари не як «made in China», а як «intelligently manufactured in China». Разом із стратегією «Made in China 2025» запроваджено план розвитку Інтернет-інфраструктури «Internet Plus» задля формування сприятливого середовища розвитку технологій Четвертої промислової революції – смарт-технології, мобільний Інтернет, хмарне програмування, Big Data, та Інтернет речей.

Урядові програми інноваційного розвитку КНР в умовах Індустрії 4.0. Джерело: складено авторами

У травні 2016 року уряд КНР прийняв нову стратегію інноваційного розвитку, яка відповідає ключовим цілям Тринадцятого національного п’ятирічного плану, Середньо- та довгостроковій стратегії розвитку науки і техніки 2006-2020 рр., а також Дорожній карті розвитку науки і техніки до 2050 року. Новою стратегією передбачено три етапи формування інноваційного лідерства КНР: до 2020 року – формування інноваційної нації, до 2030 – глобальне інноваційне лідерство Китаю, до 2050 – світовий центр науки і технологій. На думку уряду КНР, інноваційний розвиток – це, по-перше, шлях формування міжнародної конкурентоспроможності, по-друге, спосіб відродження китайської нації як інноваційної, по-третє, економічний розвиток повинен базуватися на інноваційній моделі.

Для досягнення поставленої мети Китай має усі передумови, зокрема, одним із елементів інноваційної конкурентоспроможності країни є людський капітал. Так у галузях Індустрії 4.0 відбувається постійне зростання науково-дослідного персоналу за рахунок збільшення частки випускників-інженерів. У 2014 році частка випускників інженерних спеціальностей становила 33,2%, у той же час економічного фаху – 6%. Із року в рік зростає частка вступників на інженерію, у 2014 році -33,9%, а кількість студентів за інженерними спеціальностями була 5,1 млн. осіб [V] . Таким чином, технологічні та високотехнологічні галузі КНР мають потенціал щорічного оновлення кваліфікованими випускниками на 1,1 млн. осіб.

Таблиця 2. Китайські компанії у топ-10 глобальних інноваторів, 2016 р.

Сектор

Компанія/установа

Рейтинг у світі

Кількість
винаходів, од.

Аерокосмічний

State Grid Corp of China

2

715

Jiangxi Hongdu Aviation Ind Group Co Ltd

4

617

Біотехнології

University of Jiangnan

2

287

University of Zhejiang

5

200

Lanzhou Veterinary Res Inst China Agric

9

165

Інформаційні

технології

State Grid Corp China

1

7479

Huawei

7

2799

Lenovo

8

2798

Tencent Technology Shenzhen

10

2418

Фармацевтика

University of Jiangnan

2

320

University of Zhejiang

3

274

Foshan Saiweisi Pharma Technology

5

266

University of Shanghai Jiaotong

8

225

University of Guangxi

10

209

Виробництво

напівпровідників

BOE Technology Group

2

2900

Shenzen China Star Optoelectronics Tech

4

1701

Semiconductor Mfg. Int. Shanghai Corp

7

1405

Oceans King Lighting Science & Technology

10

872

Телекомунікації

Huawei

2

3496

State Grid Corp China

4

2585

ZTE Corp

5

1965

 
Джерело: складено авторами на основі [vii]

 

Таблиця 3. Китайські компанії-лідери на світовому ринку технологій Індустрії 4.0

Технології
Індустрії 4.0

Компанії-лідери на ринку

Ринкова вартість компанії,
млрд. дол.*

Річний дохід,
млрд. дол.**

Хмарні технології

ZTE

6,49

15,83

Huawei

1,5

60,84

Big Data

Alibaba

233,45

19,16

Baidu

56,85

10,88

Tencent

240,36

21,17

Низьковитратні роботи

Siasun Robot&Automation Co Ltd

4,24

0,08

Foshan Xinpeng Robotics
Technology Co Ltd.

N/A

N/A

 
*листопад 2016 рік; **2015 рік
Джерело: складено на основі даних WIPO, фондових бірж Нью-Йорку, Шанхаю, Шеньчженя

Варто зазначити, що у високотехнологічному секторі китайської економіки задіяно понад 27 тис. компаній, якими акумулюється сумарний річний дохід 2 трлн. дол. США, або 18% ВВП. Переважно високотехнологічні підприємства функціонують у спеціальних економічних зонах – зонах техніко-економічного розвитку, становлення яких розпочалося ще у 80-х роках минулого століття. На сьогоднішній день існує 219, з них 146 – високотехнологічні, на які припадає близько 4 трлн. прибутку [VI].

Відповідно до дослідження авторитетного інформаційно-аналітичного агентства Thomson Reuters, у 2016 році Китай є інноваційним лідером у таких секторах: інформаційно-комунікаційні технології, фармацевтика, аерокосмічна галузь, біотехнології, виробництво напів­провідників (табл. 2 ).

На сьогоднішній день китайські компанії є одними з лідерів на світовому ринку високих технологій та технологій Четвертої промислової революції (табл.3).

Виробництво промислових роботів у країнах лідерах світового ринку робототехніки, 2014-2019 рр. Джерело: складено на основі даних International Federation of Robots [ix]

Однією із ключових галузей Четвертої промислової революції є робототехніка. З 2013 року Китай є найбільшим ринком робототехніки у світі, який продовжує нарощувати свої обсяги. Так, за оцінками Міжнародної федерації робототехніки, у 2015 році 75% обсягу світового ринку робототехніки припадає на п’ять країн: КНР, Південну Корею, Японію, США, Німеччину. Зокрема, у 2015 році частка Китаю становить 27% та за прогнозами Міжнародної федерації робототехніки зросте до 39% у 2019 році (рис. 3). За оцінками Китайського альянсу індустрії роботів, у Китаї 400 компаній, які займаються виробництвом робототехніки, однак, згідно з базою даних Robot Report, участь у формуванні світового ринку робототехніки приймають 194 компанії, у т.ч. 75 компанії – виробництво промислових роботів [VIII].

У квітні 2016 року урядом КНР затверджено план з розвитку роботопромисловості на 2016-2020 рр., в основі якого фокус на виробництва 10 категорій роботів: робот для дугового зварювання, робот-прибиральник, незалежний програмний промисловий робот, робот комбінованого управління (ручного та автоматизованого), дворукий робот, робокар, робот пожежогасіння та аварійно-рятувальних робіт, робот-хірург, робот публічного обслуговування, робот-доглядач.

За оцінками міжнародної консалтингової компанії Bain&Company, ринок хмарних технологій Китаю динамічно розвивається та основними гравцями є Alibaba, Baidu та Tencent, яких порівнюють із світовими гігантами – eBay, Google, Facebook [X]. Однак хмарні технології ще тільки зароджуються в КНР та їх частка у 2013 році становила тільки 3% (1,5 млрд. дол.) китайського ІТ-ринку. За прогнозами Bain&Company, до 2020 року частка хмарних технологій на китайському ІТ-ринку становитиме 20% (20 млрд. дол.).

Динаміка розвитку китайського ринку Big Data. Джерело: складено за даними Statista

Державне сприяння розвитку інтернет-інфраструктури обумовило зростання Big Data ринку КНР. За даними Національного статистичного бюро КНР, у 2015 році понад 50% населення мали доступ до стаціонарної мережі Інтернет та до мобільної – 95%. Операційна структура китайського ринку Big Data охоплює три напрями: програмне забезпечення (42%), комп’ютерне устаткування (34%), послуги (24%). А ключовими гравцями виступають Інтернет-компанії (Baidu, Alibaba, Tencent), традиційні ІТ-компанії (Huawei, Inspur, Yonyou, Lenovo, Sugon), та компанії Big Data послуг (IZP Technologies, TRS, Jusfoun, Yonghong Tech).

Невід’ємною складовою технологічного прориву є інфраструктурне забезпечення, зокрема створення інноваційного середовища – смарт-міст (smart cities). Вже у 2010 році в китайській столиці було створено Національний центр Інтернету речей (Internet of Things, IoT ), ключовою метою якого є створення ринку ІоТ до 2020 року вартістю 160 млрд. Так вже понад 500 китайських міст приєдналися до державної програми розвитку розумних міст. У відповідності до Програми промислового розвитку та захисту навколишнього середовища смарт-міст загальний обсяг інвестицій протягом 10 років становитиме 2 трлн. юанів (близько 300 млрд. дол. США).

Яскравим прикладом є місто Чженьцзян на південно-сході КНР, де завдяки смарт-технологіям ІВМ, мешканці можуть використовувати власний мобільний телефон для огляду розкладу руху міського транспорту в режимі реального часу, перевіряти карту призначень лікаря, а також бачити статус локальних систем спільного користування велотранспортом. Окрім ІВМ, у розвиток смарт-міст значні кошти інвестують компанії-резиденти, зокрема у 2014 році інвестиції Alibaba становили 820 млн. дол. США у розбудову розумного міста в провінції Хайнань.

Важливим елементом міської смарт-інфраструктури є розумні будинки. Даний сегмент Інтернету речей динамічно розвивається та вже конкурує із світовими лідерами – США, Німеччиною, Японією, Південною Кореєю та Британією. Так сукупний дохід ринку розумних будинків в КНР у 2016 році оцінюється в 1,2 млрд. дол., у той же час у Великій Британії – 926,7 млн. дол., Німеччині – 885,5 млн. дол., Південна Корея – 643,1 млн. дол., США – 10,4 млрд. дол [ ]. Однак, частка КНР на світовому ринку є ще незначною – 1,8% (США – 24,9%, Велика Британія – 8,2%, Німеччина – 7,4%).

Кількість розумних будинків за типами у КНР, США та Німеччині, 2016 р. Джерело: складено за даними Statista

Згідно з Проектом розвитку смарт-міст очікується, що дохід від ринку розу­мних будинків становитиме 13,4 млрд. дол. США. У 2016 році кількість смарт- будинків у КНР становить 7,32 млн. одиниць, що 35,2% більше у порівнянні з 2015 роком, у 2021 прогнозується зростання до 52 млн. одиниць [XIII]. Найбільшу перевагу китайці віддають таким типам розумних будинків, як: автономний будинок (3,18 млн. од., дохід – 502,2 млн. дол.), система енергетичного управління (2,17 млн. од., дохід – 144,5 млн. дол.), охорона система (257,6 млн. дол).

Отже, Китай сьогодні входить до топ-25 інноваційних країн, є лідером з високотехнологічного експорту, патентування і електронної комерції, одним із провідних виробників промислових роботів та активним учасником світового ринку технологій Індустрії 4.0. Такі досягнення КНР обумовлені комплексною державною підтримкою на національному та регіональному рівнях, зростаючими прямими іноземним та внутрішніми інвестиціями у розвиток технологій Четвертої промислової революції, а також наявним інноваційним потенціалом, який успішно реалізується у ланцюзі створення високої доданої вартості.

Таблиця 4. Топ-8 китайських компаній-хмарних сервісів

Компанія

Річний дохід,
млрд. дол. США

Ключові послуги

Huawei Enterprise Cloud

60,9

– хмарне програмування та обчислення;

– управління хмарними ресурсами;

– система інформаційного захисту;

– системи управляння бізнес-процесами;

– інструменти для аналізу великих масивів інформації.

Tencent Cloud

15,8

– обчислювальні і мережеві сервіси;

– сховища та мережа дистрибуції контенту;

– послуги бази даних;

– система захисту інформації;

– система управління великими масивами інформації

та штучний інтелект;

– міжнародні сервер-центри у США, Гонконзі, Сінгапурі.

Alibaba Cloud

15,6

– хмарне обчислення;

– система управління «контейнерами» інформації;

– система інформаційної безпеки;

– управління великими масивами інформації;

– мережа дистрибуції контенту;

– система управління та моніторингу інформації;

– міжнародні сервер-центри у США, Японії, Австралії, Сінгапурі.

Baidu Cloud

10,2

– хмарне програмування та обчислення;

– сховище інформації та мережа дистрибуції контенту;

– інструменти для аналізу великих масивів інформації;

– Інтернет-речей;

– система управління доменами.

Meituan Open Services

6,42

– сховище даних;

– управління великими масивами інформації;

– хостинг;

– послуги з забезпечення захисту інформації;

– інфраструктура платформ хмарних веб-сервісів.

UCloud

6,1

– система управління «контейнерами» інформації;

– система управління великими масивами інформації;

– сховище та мережа дистрибуції контенту;

– інструменти для аналізу великих масивів інформації;

– міжнародний сервер-центр у США.

NetEase Cloud

3,5

– система управління «контейнерами» інформації;

– сховище інформації;

– система управління великими масивами інформації;

– системи інформаційного захисту та моніторингу.

Grand Cloud

0,2

– хмарні обчислення;

– хмарне сховище даних;

– управління великими масивами даних.

 
Джерело: складено автором на основі [xi]

Україна за останні роки значно погіршує свій конкурентний статус. Це підтверджують експерти Всесвітнього економічного форуму, здійснюючи щорічно розрахунок глобального індексу конкурентоспроможності. Так, якщо за період 2006-2007 рр. Україна займала 69 місце серед 122 країн, у 2007-2008 рр. – 73 місце з 131 країн, у 2008-2009 рр. – на 72 місці серед 134,то у звіті за 2016-2017 рр. погіршила свої позиції та посіла 85-е місце серед 138 країн світу. Згідно з методикою Всесвітнього економічного форуму, Україна належить до країн, які забезпечують міжнародну конкурентоспроможність, знаходячись на стадії ефективності. Існує величезний розрив та невідповідність науково-технічного потенціалу країни загальній продуктивності національної економіки, що зумовлено низькою ефективністю національної інноваційної системи загалом та її слабкій інтегрованості в глобальну інноваційну систему. Незважаючи на всі урядові програми, стратегії різних років не створено передумов до переходу країни до інноваційної стадії нарощення конкурентного статусу економіки України. Таким чином, порівнюючи глобальну конкурентоспроможність нашої держави та високо конкурентних країн світу, зокрема Китаю, слід відзначити, що в Україні вкрай необхідно якомога швидше запровадити системні заходи та здійснити структурні реформи для пришвидшеного переходу країни на стадію інновацій та стимулювання і розвитку новітніх технологій Четвертої промислової революції.

i Deloitte. Industry 4.0 Challenges and solutions for the digital transformation and use of exponential technologies [Електронний ресурс] / Deloitte // 2014 – Режим доступу до ресурсу: https://goo.gl/2rnR0S.

ii Глазьев С. Ю., Львов Д. С., Фетисов Г. Г. Эволюция технико-экономических систем: возможности и границы централизованного регулирования. — М. : Наука, 1992. — 207 с.

iii R&D Magazine. 2016 Global R&D Funding Forecast [Електронний ресурс] / R&D Magazine. – 2016. – Режим доступу до ресурсу: https://goo.gl/Sz5eM8.

iv Made in China 2025 [Електронний ресурс] // The State Council of PRC. – 2016. – Режим доступу до ресурсу: https://goo.gl/aHkUmc.

v China Statistical Yearbook 2015 [Електронний ресурс] // National Bureau of Statistics of China. – 2015. – Режим доступу до ресурсу: https://goo.gl/PLX4lR.

vi Ministry of Commerce of the People’s Republic of China. 国家级经济技术开发区 [Електронний ресурс] / Ministry of Commerce of the People’s Republic of China – Режим доступу до ресурсу: https://goo.gl/mnquHc.

vii Disruptive, Game-Changing Innovation: 2016 State of Innovation – Thomson Reuters, 2016. – 81 P.

viii Tobe F. 194 Chinese Robot Companies [Електронний ресурс] / Frank Tobe // The Robot Report. – 2015. – Режим доступу до ресурсу: https://goo.gl/wSZLCi.

ix International Federation of Robotics. World Robotics 2016 Industrial Robots [Електронний ресурс] / International Federation of Robotics.– 2016. – Режим доступу до ресурсу:

https://goo.gl/jZUnmK.

x Meehan K. Finding the Silver Lining in

China\’s Cloud Market [Електронний ресурс] / Kevin Meehan – Режим доступу до ресурсу: https://goo.gl/yvcKEo.

xi Flow Ci. Top 13 Enterprise Cloud Services in China [Електронний ресурс] / Flow Ci – Режим доступу до ресурсу: https://goo.gl/qNclR8.

xii Smart home market revenue in selected countries worldwide in 2015 [Електронний ресурс] // Statista – Режим доступу

до ресурсу: https://goo.gl/HFqEJo.

xiii Digital Economy [Електронний ресурс] // Statista – Режим доступу до ресурсу: https://goo.gl/61viKD