Сумщина і Китай у дзеркалі глобалізації: хроніка ділового співробітництва, взаємовигідного партнерства та дружніх взаємин (інтерв’ю з губернатором Сумської області паном Миколою Клочком)

Розмову з губернатором Сумської області паном Миколою Клочком ми розпочали з цитати відомого столичного письменника-публіциста, яку широко тиражували наприкінці минулого століття слобожанські мас-медіа. У нотатках про враження від перебування у краї, він написав так:

«Сьогоднішні Суми значно ближче до оспіваного поетами третього тисячоліття нашої ери, ніж деякі великі столиці».

У зв’язку з цим наше перше запитання до Вас, вельмишановний пане Губернаторе, таке:

– Чим сьогодні, коли пережито міленіум і на календарі третє тисячоліття, може ось так вразити будь-якого гостя Сумщина? Що вдалося тут зберегти, попри всі непрості реалії перехідного періоду, а що, на жаль, втрачене? І чи не забуті у Сумах їхні «електронні орбіти» – такі колись зрозумілі всім поколінням сумчан. Адже гордість промислово-наукового потенціалу краю – завод електронних мікроскопів, вироби підприємства знали тоді на всіх континентах планети?

Сумщина у третьому тисячолітті теж має, що показати як вітчизняному, так і зарубіжному гостю. Це не лише мальовничий край із неповторним колоритом та унікальними історико-культурними традиціями, а й індустріально-аграрна область, приваблива для інвесторів.

Сьогодні Сумщина є одним із 6 екологічно чистих регіонів України, що має значну перспективу виробництва органічної продукції. Також область є і сировинною скарбницею України, де наявні 346 родовищ та 21 вид корисних копалин. Зокрема видобуток нафти та газу в області становить 44,4% від загальноукраїнського.

СУМЩИНА – один з найбільших в Україні експортерів високотехнологічної продукції. У товарній структурі експорту регіону близько 30% належить продукції машинобудування.

Із Сумською областю співпрацюють відомі міжнародні організації, своє майбутнє вже пов’язали багато іноземних компаній, які тривалій час працюють в регіоні та постійно реалізують проекти з розширення виробничих потужностей. Понад 500 суб’єктів господарювання Сумщини здійснюють зовнішньоторговельні операції зі 102 країнами світу.

На сьогодні в області створено потужний промисловий комплекс, що налічує понад 230 підприємств великого та середнього бізнесу. Кожен третій економічно активний житель в області працює на промисловому підприємстві.

Ряд промислових підприємств Сумщини, що були засновані у минулому столітті, і нині успішно працюють та розвиваються. Окремі підприємства змінювали назву, організаційно-правову форму, власників, але їх інноваційну продукцію знають далеко за межами України.

Наведу декілька прикладів: ПАТ «Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш», що спеціалізується на розробленні та виробництві насосного обладнання для нафтогазової галузі, енергетики, агропромислового комплексу та водного господарства. Понад 50 країн близького і далекого зарубіжжя знають завод як надійного і відповідального партнера.

ДП «Завод обважнених ведучих та бурильних труб» – єдиний в Європі виробник із повним замкнутим циклом виробництва продукції – від виплавки сталі до випуску готової продукції. Обважнені бурильні та ведучі труби є основною спеціалізованою продукцією, вони розроблені для буріння всіх типів свердловин в усіх кліматичних зонах. Продукція заводу завоювала свою популярність та довіру в усьому світі: на Близькому Сході, у Південно-Східній Азії, Північній Америці, Європі та у країнах колишнього СНД.

Державне підприємство «Конотопський авіаремонтний завод «АВІАКОН» – унікальне за своїми виробничими та технологічними можливостями підприємство, що забезпечує капітально-відновлювальний ремонт, переобладнання та модернізацію вертольотів сімейства МІ.

ТОВ «Мотордеталь-Конотоп» – найбільше у Східній Європі спеціалізоване підприємство з повним циклом виробництва гільз циліндрів для автомобільних, тракторних, корабельних, тепловозних і стаціонарних двигунів внутрішнього згоряння. Упродовж багатьох років це підприємство здійснює поставки гільз-циліндрів для світових лідерів із виробництва двигунів, таких як Rolls-RoycePowerSystems AG (MTU), NavistarInternational, Perkins тощо.

ПАТ «Сумихімпром» посідає одне з провідних місць у хімічній галузі України. Це найбільший виробник фосфорних мінеральних добрив та пігментного двоокису титану. Підприємство має гнучкі технології із виробництва мінеральних добрив, що дозволяє випускати добрива з різним вмістом поживних речовин. Освоєні нові марки двоокису титану, що мають високий попит на європейському ринку.

Роменське ТОВ «Таланпром» – провідний виробник спеціального взуття у Східній Європі, лідер української легкої промисловості. Виготовляє спецвзуття для підприємств нафтогазовидобувної, хімічної промисловості, металургії, підприємств машинобудування, транспорту та енергетики, будівництва і сільського господарства, силових міністерств та відомств.

Далеко за межами України відома продукція наших підприємств харчової промисловості. Це: Тростянецька фабрика ПрАТ «Монделіс Україна», Шосткинський міськмолзавод ПАТ «Бель Шостка Україна», Роменський та Охтирський сиркомбінати.

Тростянецька фабрика ПрАТ «Монделіс Україна» – на сьогодні єдина в Україні з повним циклом виробництва від обробки какао-бобів до упаковки та відвантаження готової продукції. На підприємстві виробляють продукцію під відомими локальними та глобальними брендами: «КОРОНА», MILKA, ALPEN GOLD, «ВЕДМЕДИК «БАРНІ», TUC, Belvita, OREO.

Сьогодні «Бель Шостка Україна» – загальновизнаний лідер українського сироваріння у складі групи Bel, світового експерта з виробництва сиру. Продукцію компанії визнано гідною численних почесних титулів: «Найкращий товар року України», «Національний рейтинг «Найкраща торгова марка України», «Лідер харчової та переробної промисловості», «Провідне підприємство України», «Бренд року», «Найкращий виробник року», переможець національного конкурсу якості продукції «100 найкращих товарів року». Тож нам є чим похвалитися перед гостями та інвесторами, яких ми з радістю запрошуємо на Сумщину.

– Готуючись до розмови, ми, на жаль, не знайшли широкої інформації про взаємини Сумщини й Китаю в недалекому минулому. Цілком зрозуміло: різні, в тому числі драматичні події, не стимулювали тоді країни й регіони до активних пошуків шляхів співробітництва. Як, звісно, й далекі відстані… До речі, скільки кілометрів розділяють, скажімо, Суми від Пекіна чи Шанхая? І от попри це все частіше з Слобожанського краю линуть обнадійливі повідомлення про початок, зародження, партнерських і ділових взаємин з містами, окремими вишами, про особисті стосунки сумчан і представників далекої і мало знаної більшістю співвітчизників Піднебесної.

Про зв’язки Сумщини і Китаю нам відомо, починаючи з кінця тридцятих років минулого століття. Зокрема, ми знаємо, що двічі Герой Радянського Союзу уродженець Білопільщини Степан Супрун з червня 1939 до січня 1940 р. брав участь у національно-визвольній війні Китаю від Японії. За цей час Супрун знищив 6 японських літаків. Авіаційна група Супруна незабаром стала однією з головних «сил стримування» японців. У грудні 1939 р. групу перекинули на південь, де все запеклішими ставали бої в провінції Юннань. Там льотчики прикривали від ворожих нальотів аеродроми і комунікації. У січні 1940 року Супрун, який здобув, за різними джерелами, від 6 до 8 перемог, був відкликаний. На той час льотчики його групи збили в повітряних боях 34 ворожих літаки, а на землі знищили ще понад 20 літаків і 2 великих склади пального та боєприпасів. Також Степан Супрун запропонував таку технічну новинку, як встановлення на китайських та радянських літаках великокаліберних кулеметів. Завдяки цьому вогнева міць авіації союзників зросла вдвічі.

У 1952-1959 рр.. в Сумах на заводі ім. Фрунзе (тепер СНВО) проходили стажування спеціалісти з Китаю. Також, починаючи із середини ХХ ст., у педагогічному інституті, будівельному технікумі, конотопському медичному училищі навчали китайських студентів. Крім того, мені відомо, що до Тростянецького лісництва приїздила делегація лісоводів із Китаю, щоб вивчати їх досвід господарювання. А один із мешканців міста Суми в дар китайському народу передав свою бібліотеку із 1500 книжок. У нашому місті також діяв лекторій з історії Китаю, демонстрували кінофільми. А 1959 року, до 10-річниці утворення КНР, було організовано виставки картин та плакатів. Відбувся святковий концерт.

Відстань від Сум до Пекіна понад десять тисяч кілометрів, а до Шанхая – понад 11 тисяч. Але попри це, Сумська область впродовж останніх років активно розвиває співробітництво з Китайською Народною Республікою. За цей час здійснено низку взаємних візитів до Сумської області та Китаю, спрямованих на налагодження та поглиблення співпраці як між органами влади, так і на рівні суб’єктів господарювання, закладів освіти, культури, охорони здоров’я та інших установ і організацій. Ми співпрацюємо в економічній, науково-освітній, культурній сферах. Особливо налагоджені взаємини між китайськими та сумськими вишами. Зокрема, у Сумському державному університеті з 2010 р., за підтримки Інституту Конфуція Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, працює «Клас Конфуція». Варто сказати, що Інститут Конфуція – це програма, яка включає в себе розповсюдження китайської мови та культури по цілому світу. А з цього року у Конгрес-центрі СумДУ запрацював Центр Китайської культури у м. Суми. Це освітній простір, де всі охочі можуть вивчати китайську мову, культуру та традиції.

Чимало молодих науковців сьогодні вивчають китайську і їдуть на стажування до Піднебесної. Тож тисячі кілометрів справді не заважають Сумщині і КНР бути друзями.

– Розкажіть, будь ласка, на конкретних прикладах, у якому форматі, як і з чиєї легкої руки розпочалися на Сумщині взаємини з Китаєм? Які маєте напрацювання? Що радує, а що – навпаки: гальмує активізацію цих процесів?

Активізувалася співпраця між Сумщиною та Китаєм уже в незалежній Україні майже десять років тому. 29 червня 2009 року між Сумською областю та провінцією Гуйчжоу Китайської Народної Республіки було укладено Угоду про тривале торговельно-економічне, науково-технічне і культурне співробітництво.

А відколи наша команда працює в Сумській облдержадміністрації, стрімко розвивається і співпраця між сумським Інститутом прикладної фізики НАН України та Інститутом ядерної енергії Китаю (NPIC). У квітні 2016 р. між Інститутами підписано черговий Меморандум про продовження та розвиток співпраці. Здійснюється обмін досвідом та науковими делегаціями.

У вересні минулого року між містом Суми і містом Чжуцзі КНР підписано Меморандум щодо розвитку дружніх комунікацій. А вже в листопаді 2017 р. між Сумською обласною державною адміністрацією та Альянсом міст Шовкового шляху було підписано Меморандум про взаєморозуміння, мета якого – об’єднати зусилля для поглиблення партнерських взаємин та для дальшого розвитку стратегічного партнерства.

І ось уже у 2018 році укладено Угоду між містами Суми та Сіньсян провінції Хенань Китайської Народної Республіки про встановлення дружніх відносин.

Розглядаємо можливість створення у м. Суми Наукового парку за участю NPIC та Інституту прикладної фізики, що став би дієвим майданчиком для об’єднання українських і китайських науковців, промисловців для вирішення складних завдань. Один із проектів розглядає спорудження у NPIC сучасного дослідного комплексу на базі прискорювачів іонів.

– Хто з сумських керівників, а також безпосередніх членів Вашої команди, є лідером в активізації, пошуку оптимальних шляхів співробітництва, у прогресі сумсько-китайських відносин? Наведіть, будь ласка, конкретні приклади й факти, що це засвідчують, у таких сферах, як АПК, економіка, наука, медицина, освіта, культура, спорт…

Уся наша команда рішуче налаштована на розвиток сумсько-китайських відносин. Крім того, на Сумщині укладанням оптимальних шляхів співробітництва із Піднебесною займається бізнес у різних галузях і сферах, та науковці.

Так, в області розвиваємо співпрацю у галузі сільського господарства. Зокрема, Дослідна станція луб’яних культур Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України тісно співпрацює із Дацинським відділенням Академії наук провінції Хейлунцзян КНР, із яким Станцією укладено Угоду щодо створення Українсько-китайського випробувального центру з луб’яних культур. Активно розвивається співробітництво у бізнесовій сфері, про що свідчить зростання зовнішньоторговельного обороту Сумської області з Китайською Народною Республікою, який за січень-серпень 2018 р. зріс на 71,7% і склав 43,7 млн. дол. США.

Експортні надходження до КНР збільшилися у 6,3 рази порівняно з відповідним періодом 2017 р. і становили 12,7 млн. дол. США. Імпорт становив 31,0 млн. дол. США та збільшився на 32,3%. Частка КНР у експорті Сумської області складає 2,6%, частка в імпорті – 7,1%.

Основу товарної структури експорту області до Китаю у січні-серпні 2018 р. склали продукти рослинного походження – 10,1 млн. дол. США (частка в загальному обсязі 79,8%), поставки зросли в 137,9 рази порівняно з аналогічним періодом 2017 р. Також Сумщина експортує деревину і вироби з деревини – 1,9 млн. дол. США, жири та олії тваринного походження – 0,2 млн. дол. США, механічне обладнання, машини та механізми – 0,18 млн. дол. США.

В імпорті найбільшу частку склали: недорогоцінні метали та вироби з них – 9,6 млн. дол. США (частка в загальному обсязі 31,1%); продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості – 3,2 млн. дол. США (частка в загальному обсязі 10,4%); механічне обладнання, машини та механізми – 4,6 млн. дол. США; текстиль та вироби з текстилю – 2,6 млн. дол. США; прилади і апарати оптичні, для фотографування або кінематографії; апарати медико-хірургічні; годинники; музичні інструменти – 1,3 млн. дол. США тощо.

У науковій та освітній сферах можна відзначити активність Сумського національного аграрного університету у співпраці з китайськими партнерами. Рік тому було укладено Угоду про співпрацю між Сумським національним аграрним університетом та компанією «GoldenEgg», а також низку угод про співробітництво із Хенаньським науково-технічним інститутом.

Під час візиту наприкінці жовтня 2018 р. делегації Сумської області до провінції Хенань керівництвом СНАУ із керівництвом Хенаньського науково-технічного інституту було обговорене питання щодо визначення перспектив створення міжнародного коледжу та про створення в КНР філії Сумського національного аграрного університету. Інституцією будуть спільно керувати обидві сторони. Наразі йдуть переговори щодо залучення іноземних партнерів до створення цього коледжу.

Крім того, в липні цього року підписано договір між Сумським національним аграрним університетом, Інститутом прикладної фізики Національної академії наук України, філією Європейського аграрно-фізичого інституту у місті Сіньсянь (КНР) про створення центру високих технологій у сільському господарстві. Активно долучається до розвитку українсько-китайського освітнього співробітництва Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка. Так, наразі доктор педагогічних наук, професор Валентина Статівка працює у Школі іноземних мов та літератур університету м. Ланьчжоу. Викладачі університету активно проходять науково-педагогічне стажування у закладах вищої освіти КНР.

Цікава Сумщині і китайська культура. Виконавці та митці з Китаю постійно беруть участь у таких проектах, як Міжнародний фестиваль класичної музики «Слобожанська фантазія», Міжнародний фестиваль «Кролевецькі рушники» та Міжнародний конкурс молодих піаністів «Слобожанська фантазія», що відбуваються у Сумському вищому училищі мистецтв і культури імені Д.С. Бортнянського. Членами журі конкурсу неодноразово працювали видатні музиканти з Китаю, а саме: Мен Ліншуай – доцент кафедри спеціального фортепіано-музичного факультету Північно-східного педагогічного університету в Китаї, теоретик музики та перекладач; Ченксі Лі – декан фортепіанного факультету Центральної консерваторії музики, фортепіанної Академії в Гуланюй, Сяминь; Сянь-Чжу Це Джей – професор фортепіано Центральної консерваторії музики Академії фортепіано в Гуланью. В обласному художньому музеї працює постійна експозиція Китайського декоративного мистецтва.

– А як пересічні сумчани підключаються, та й загалом – ставляться до цього інтеграційного процесу, такого необхідного в часи глобалізації? Чи є розуміння? Чи побільшало серед студентства сумських ВНЗ бажаючих опанувати китайську мову? Адже загальновідомо, що вона не з легких? Хто тут задає тон?

Сьогодні Китайська Народна Республіка – це сучасна країна, яка може похвалитися своїми інноваційними технологіями та інноваційними розробками. Саме це й вабить до цієї країни нашу молодь. Тому, звичайно, серед студентів сумських ВНЗ чимало бажаючих вчити китайську мову. Так, наприклад, у Сумському державному університеті наразі 100 слухачів «Класу Конфуція» виявили бажання вивчати китайську мову, з них 84 – студенти СумДУ і 17 осіб – слухачі «Класу Конфуція».

У Сумському національному аграрному університеті кількість бажаючих опанувати китайську мову студентів та викладачів СНАУ суттєво збільшилася до 50 осіб.

У СумДПУ імені А.С. Макаренка також організовані курси з вивчення китайської мови, де навчаються 40 осіб. Впевнений, що задає тон, мабуть, роботодавець, а також ВНЗ Китаю. Студентам та молодим науковцям Сумщини цікаво пройти стажування і попрацювати в Китаї, опанувати сучасні технології та програми.

– А чим є особисто для Вас така мудра й древня країна, як Піднебесна? Чи Ви були у Китаї? Ваші враження? Що ми, українці, можемо запозичити у таких неблизьких партнерів? Що саме вже зуміли зробити одними з перших, спілкуючися з китайцями, сумчани?

Я неодноразово бував у КНР. Особисто для мене це дивовижна країна, такий собі симбіоз древньої мудрості і технологічних інновацій. Тут сплелися в одне комуністичні ідеали, конфуціанство і науковий підхід до всього. Мабуть, тому ця країна вабить до себе як туристів, так і науковців цілого світу. Думаю, саме це ми можемо і запозичити в жителів Піднебесної. Вони пам’ятають своє коріння, шанобливо ставляться до історії, але разом із тим, дивляться в майбутнє, в якому її величність Наука править балом та тримає першість. І керівники наших підприємств, а особливо ВНЗ, зрозуміли це. І ми бачимо, як сьогодні співпрацюють між собою колективи вищих навчальних закладів Сумщини і Китаю.

– Які відгуки у китайських партнерів про Сумську область? Що їх приваблює насамперед? Чи могли б Ви навести приклади дружби, що народилася за цей час, коли Ви очолюєте область, поміж особистостями, ВНЗ чи трудовими колективами, представниками бізнесу й підприємництва? Яка роль належить новому прошарку суспільства – бізнесовим структурам краю і підприємцям – у розвитку нинішніх сумсько-китайських відносин? Наведіть, будь ласка, факти, приклади з життя області.

Китайські партнери дуже добре відгукуються про Сумщину і готові співпрацювати із нашими ВНЗ щільніше. Як я вже говорив, у квітні 2016 р. відбувся візит делегації Сумської області зі мною на чолі та за участю науковців Інституту прикладної фізики НАН України до Китайської Народної Республіки. Під час перебування делегації Сумської області у м. Ченду був підписаний черговий Меморандум про продовження та розвиток співпраці між Інститутом ядерної енергії Китаю (NPIC) та Інститутом прикладної фізики НАН України. Зокрема, передбачено роботу кількох українських науковців у NPIC, а також розгляд питання щодо будівництва за участю Інституту прикладної фізики НАН України у КНР сучасної дослідницької платформи для вивчення властивостей конструкційних матеріалів, а також прискорювачів для виготовлення медичних ізотопів. Відтоді науковці з Китаю неодноразово відвідували Сумщину та Інститут прикладної фізики НАН У країни.

Також започатковано дружні взаємини між науковцями і освітянами Китаю та Сумським національним аграрним університетом на чолі із ректором Володимиром Ладикою. Бізнесові структури України теж зацікавлені у співпраці з КНР, але їм складно вийти на китайські ринки самостійно. Саме тому ми зараз відвідуємо виставки, спілкуємося із бізнесом Піднебесної. Зокрема, 15-17 жовтня 2018 р. на запрошення голови Міжнародної торгової палати Шовкового шляху (SRCIC), в рамках Меморандуму про взаєморозуміння між Сумською обласною державною адміністрацією і Альянсом міст Шовкового шляху, укладеного 16 листопада 2017 р., я відвідав місто Чжанцзяцзе провінції Хунань Китайської Народної Республіки та взяв участь у бізнес-саміті «Шовковий шлях 2018». Під час цього заходу, на якому були присутні представники понад 80 країн, серед них – 40 дипломатичних представництв, понад 50 бізнес-асоціацій та міжнародних організацій, було презентовано Сумську область як регіон України з широкими можливостями для інвестицій та бізнесу.

Цього року 7 листопада наша делегація на чолі із першим Віце-прем’єр-міністром України — Міністром економічного розвитку і торгівлі Степаном Кубівим відвідала Шанхай, де взяла участь у міжнародній виставці «Експо». Ми розповідали учасникам виставки, що Сумщина вигідно географічно розташована, є одним з мостів між Азією та Західною Європою та має великий логістичний потенціал сполучення міжнародними залізничними та автомобільними магістралями між Сходом і Заходом. Крім цього, наш регіон має великий людський і науковий потенціал та є надійним партнером з реалізації інших транскордонних проектів: у нафтогазовій сфері, машинобудуванні, в аграрній галузі, у створенні індустріальних парків, IT-сфері.

Сьогодні Сумщина є відкритою для подальшої співпраці з іноземними інвесторами. Так, на території області створені індустріальні (промислові) парки «Свема» (місто Шостка) та «Тростянець» (місто Тростянець), які внесено до національного Реєстру індустріальних (промислових) парків.

Сподіваюся, що наша поїздка не була марною і вже скоро ми побачимо укладені угоди між підприємствами Сумщини і КНР.

– Де саме, в яких сферах господарювання області, медицини, науки, освіти, культури Ви особисто вбачаєте наявні й ще не використані резерви та ресурси в поліпшенні ефективної співпраці та співробітництва з Китаєм? А на рівні дер жавному?

Я вважаю, що перспективними напрямками співпраці між Сумщиною і КНР є науково-освітня діяльність, бізнес та культурний обмін.

Зокрема, Сумський державний університет спільно із ДК «Укрспецекспорт» та низкою науково-дослідних інститутів КНР веде перемовини щодо виконання контрактів на розробки подвійного призначення.Підписані різноманітні угоди та Меморандуми між Сумським національним аграрним університетом та навчальними закладами КНР.

Як я вже казав, розглядаємо можливість створення у м. Суми Наукового парку за участю NPIC та Інституту прикладної фізики, який став би дієвим майданчиком для об’єднання українських і китайських науковців, промисловців для розв’язання складних завдань. Один з проектів розглядає спорудження в NPIC сучасного дослідного комплексу на базі прискорювачів іонів.

У галузі охорони здоров’я у перспективі можливий обмін досвідом щодо досягнень медицини, а також використання ІТ-технологій для програмного забезпечення охорони здоров’я. Так, цього року начальник управління охорони здоров’я Сумської обласної державної адміністрації Сергій Бутенко відвідав Китай. Метою візиту було вивчення досвіду променевого лікування онкозахворювань. Тож ми маємо ще чимало точок дотику для ефективної співпраці.

– Що гальмує нині розвиток ділового партнерства? В масштабах області й держави? Який особисто Ви бачите вихід та шлях перспективної й взаємовигідної співпраці, яку вимагає теперішній час, глобалізація, яка неминуче торкнеться кожного?

Згідно з Експортною стратегією України, китайський ринок є пріоритетом для української зовнішньої торгівлі на наступні п’ять років. Саме тому Україна в цілому та Сумська область зокрема активно долучаються до реалізації проектів міжнародного співробітництва між нашими країнами. Участь представників області у Китайській міжнародній імпортній виставці сприяє «відкриттю» регіонів України та налагодження ділових взаємин із регіонами Китаю.

Звісно, гальмує наші стосунки відстань між країнами. Але, попри все, сьогодні Сумщина продовжує рухатися у напрямі розвитку українсько-китайських відносин. Адже розуміємо, що ця співпраця є вигідною для обох сторін.

Бесіду вели радник голови Сумської ОДА
з питань міжнародного співробітництва Олександр Лаврик
та заслужений журналіст України Лідія Рижкова