Солодиліна Л. Величний міст через півсвіту. Китай-Україна, або шляхом Сонця зі Сходу на Захід

Л. Солодиліна
Президент Федерації кунгфу України (ФКУ), голова комітету з таолу Міжнародної федерації кунгфу (IKFF), віце-президент Європейської федерації кунгфу (EKF), майстер 5 дуаню Всекитайської асоціації ушу, майстер 8 дуаню кунгфу, Заслужений тренер України, Майстер спорту України міжнародного класу, багаторазовий чемпіон світу з традиційного ушу та кунгфу

Китайське кунгфу є величезною системою з чималої кількості невід’ємних складових елементів як практики, так і теорії, та містить у собі техніки самозахисту та зміцнення здоров’я та гартування.

Вважається, що свій початок кунгфу бере з часів боротьби та захисту від диких звірів. Згодом навички застосування всіляких предметів та прийоми, на основі досвіду, склалися в єдину систему. З початком правління династії Шан полювання вважається чи не найважливішим елементом тренування майстрів кунгфу.

У часи правління династії Шан та пізніше, в добу західної династії Чжоу (1045-256 р. до н.е.) бойові мистецтва нагадували різні види танців. Зазвичай, бойові мистецтва використовувалися як тренувальні вправи для солдатів, для зміцнення тіла та виховання вольових якостей. Саме за цих часів танець служив одним з видів освіти. Застосування техніки боротьби під час війни, уряди стали активно вивчати та розвивати в період так званої, Весни та Осені. Тоді, щорічно проводились змагання з бойових мистецтв, з метою відбору людей, що вправно володіли прийомами боротьби. В ті часи починається бурхливий розвиток технологій виготовляння клинків для мечів та ножів, та приділяється багато уваги тренуванню техніки володіння холодною зброєю.

В добу правління династії Цин (221 р. до н.е. – 207 до н.е.) та династії Хань (206 р. до н.е. – 200 р.), боротьба, вміння володіти зброєю та танці, як вид бойового мистецтва, набули великої популярності. Найвідомішим вважають танець з мечем Сян Чжуан під час бенкету Хунмень, що належить до тієї ж доби. Це видовище дуже наближене до сучасного розуміння бойових мистецтв. У добу правління династії Хань (200 р. до н.е. 220 р.до н.е.) застосовувалися ігри зі списом, що разом з іншими цього виду зброї, сягає свого піку. Стиль п’яти звірів був ще однією інновацією від Хуа То і ще одним етапом у розвитку китайських бойових мистецтв.

У добу правління династії Тан (618 – 907 рр.) вивченню кунгфу стали надавати великого значення. Було запроваджено відбір кращих представників цього бойового мистецтва, що сприяло бурхливому розвитку бойових мистецтв. На ті часи бойові мистецтва набули чіткіших художніх форми і стали майже одним з видів мистецтв. Поступово різноманітні школи бойових мистецтв стали розповсюджуватись до багатьох країн Південно-Східної Азії. Сьогодні можна стверджувати, що кунгфу вплинуло на виникнення та розвиток таких видів бойових мистецтв як кікбоксінг, карате, дзюдо та айкідо.

Найбільший розквіт кунгфу припадає на часи епохи правління династії Сун (960-1279 рр.) та династії Юань (1279-1363 рр.). Кунгфу набуває популярності у широких верствах цивільного населення. Деякі осередки сконцентровують увагу на вивчені мистецтва володіння списом та палицею.

Подальшого розвитку кунгфу набуває в добу правління династії Мін (1368-1644 рр.) та династії Цин (1644-1911 рр.). В добу династії Мін з’явилось чимало нових видів і стилів. Стали видаватись численні книжки з бойових мистецтв. В добу правління династії Цин бойові мистецтва були офіційно заборонені урядом. У відповідь на це, народ починає створювати осередки і товариства, що діють таємно. Таким чином, стали з’являтися десятки, а згодом і сотні шкіл бойових мистецтв.

В добу правління династії Цин починає відбуватися інтеграція між різними видами бойових мистецтв. У багатьох видах стали застосовувати прийоми боротьби, що сприяло поглибленню та дальшому розвитку і розповсюдженню бойових мистецтв в цілому. Саме в цей час найчіткіше виявляються розбіжності між видами, що спрямовані на демонстрацію вміння, і видами та напрямками, що спрямовані, насамперед, на розвиток навичок на ураження супротивника.

У 1927 році було створене головне національне товариство бойових мистецтв. У серпні 1936 року команда, що презентувала китайські бойові мистецтва, брала участь в Олімпійських іграх у Берліні. В 1956 році Головне національне товариство бойових мистецтв Китаю створило команди з різноманітних видів бойових мистецтв. У 1985 році у м. Сіань було проведено міжнародний відкритий турнір з бойових мистецтв та була створена Міжнародна ліга бойових мистецтв. У 1987 році у м. Хенань було проведено перший турнір з азіатських видів бойових мистецтв. У 1990 році бойові мистецтва вперше увійшли до офіційної програми 11-х Азіатських ігор. У 1999 році Міжнародну лігу бойових мистецтв запрошено стати членом Міжнародної федерації індивідуальних подій при Міжнародному олімпійському комітеті. Це було ознакою того, що китайські бойові мистецтва активно розповсюджуються в усьому світі.

У 1990-1991 рр. до Київського інституту фізичної культури та спорту приїхали професори, досвідчені фахівці та педагоги з Уханського інституту фізкультури провінції Хубей: Гао Гуан Вень, Тян Бай Лун (декан факультету ушу), Вєн Лі та Ху Ке Вень (кафедра спортивної медицини). Так у Києві почала своє становлення і розвиток Уханська школа традиційних ушу та кунгфу.

У 2008 році кунгфу стало офіційно визнаним видом спорту в Україні.

Цього ж року було засновано Федерацію кунгфу України (ФКУ), а у 2012 році ФКУ отримала статус національної і виступила співзасновником Міжнародної федерації кунгфу (IKFF). У 2018 році збігаються три ювілейні дати:

  • 30-річчя створення Федерації ушу/гунфу та цігун України (ФУГЦУ). Президент ФУГЦУ Микола Матулевський – віце-президент Міжнародної федерації кунгфу (IKFF), президент Європейської федерації кунгфу (EKF), майстер 5 дуаню Всекитайської асоціації ушу, майстер 8 дуаню кунгфу, Заслужений тренер України, Майстер спорту України міжнародного класу, багаторазовий чемпіон світу з традиційного ушу та кунгфу;
  • 10-річчя національної Федерації кунгфу України (ФКУ). Президент ФКУ Людмила Солодиліна – голова комітету з таолу Міжнародної федерації кунгфу (IKFF), віце-президент Європейської федерації кунгфу (EKF), майстер 5 дуаню Всекитайської асоціації ушу, майстер 8 дуаню кунгфу, Заслужений тренер України, Майстер спорту України міжнародного класу, багаторазовий чемпіон світу з традиційного ушу та кунгфу;
  • 30 років з часу заснування ДЮОФОС Центр «Форма» – громадської спортивної дитячо-юнацької культурно-просвітницької організації, на базі якої розпочали свій розвиток в Україні китайські кунгфу, ушу, тайцзицюань та китайська медицина, семінари з китайського живопису Го Хуа, каліграфії, китайської мови та культури Китаю.

Кунгфу, справді, розвиває Людину. А розвитку кунгфу в Україні сприяють Люди, і це насамперед: Микола Матулевський, Людмила Солодиліна та Костянтин Матулевський, яких в останні роки щиро підтримують та допомагають: Українська асоціація китаєзнавців (президент В. Кіктенко) та Громадське об’єднання Центр культури і мистецтв Китаю (голова Правління Марк Орловський та співголова Пен Лю).

Культура і традиції кунгфу якнайкраще сприяють здійсненню мети наших народів – Миру і Дружбі.