Сі Цзіньпін. Разом несемо відповідальність за час, разом сприяємо глобальному розвиткові

Промова голови КНР Сі Цзіньпіна на церемонії відкриття щорічного світового економічного форуму у Давосі у січні 2017 року

Шановна пані Президент Доріс Лойтхард та Містер Хаусен!

Шановні глави держав, урядів, їхні заступники; пані та панове!

Шановні представники міжнародних організацій!

Шановний пане Президенте Шваб!

Пані та панове, друзі!

Я дуже радий приїхати до прекрасного Давосу. І хоча Давос – лише містечко в Альпах, це також важливе вікно спостереження за світовою економікою. Зіткнення різних ідей всіх присутніх, які зібралися тут з різних кінців світу, висікло іскри мудрості, і при відносно малому внеску, були досягнуті високі результати. Я б назвав це явище «економікою Шваба».

«Це найкращий час і також найгірший час» – так описував  свого часу постіндустріальний світ англійський письменник Чарльз Діккенс. Сьогодні ми також живемо в суперечливому світі. З одного боку, матеріальні цінності невпинно накопичуються, науково-технічна сфера прогресує з кожним днем, людська цивілізація розвинулася до найвищого в історії рівня. З іншого боку, в регіонах постійно відбуваються конфлікти, безперервно один за одним слідують глобальні виклики, насамперед тероризм та потоки біженців; зростання бідності, безробіття, диференціації в доходах. Зростає невизначеність, перед якою опинився світ.

У зв’язку з цим багато людей відчувають себе розгубленими:  зрештою, що трапилося зі світом?

Щоб вийти з глухого кута, спочатку потрібно визначити витоки проблеми. Існує точка зору, що покладає вину за безлад у світі на економічну глобалізацію. Свого часу економічна глобалізація вважалася «печерою Алі-Баби», зараз чимало людей приймають її за «скриню Пандори». Міжнародне суспільство розгорнуло широку дискусію навколо питання  глобалізації економіки.

Сьогодні, я хочу заглибитись у питання економічної глобалізації та висловити свою думку щодо світової економіки.

Я хочу сказати, що багато питань, які бентежать світ, анітрохи не викликані економічною глобалізацією. Наприклад, за минулі роки потоки біженців, що тягнуться з Середнього Сходу та Північної Африки, зачепили весь світ. Мільйони людей не мають прихистку, що призводить до загибелі чималої кількості дітей у морі. Це змушує нас горіти ненавистю. Причини, що призвели до цієї проблеми, – це розруха, спричинена війнами, конфлікти, потрясіння у регіонах. Виходом для вирішення цієї проблеми є прагнення миру, сприяння примиренню, відновлення стабільності. Міжнародно-фінансова криза також не є обов’язковим результатом економічної глобалізації, але є результатом надмірної гонитви фінансових капіталів за вигодою та серйозної нестачі фінансового контролю й управління. Покладання провини за питання, що бентежать світ, саме на економічну глобалізацію  як не відповідає дійсності,  так і не допомагає у їх вирішенні.

Історично, економічна глобалізація – це об’єктивна вимога розвитку суспільних продуктивних сил та неодмінний результат науково-технічного прогресу. Вона не створена якоюсь людиною чи якоюсь країною. Глобалізація надала потужного імпульсу до зростання світової економіки, стимулювала обіг товарів і капіталу, бурхливий розвиток науково-технічного, культурного прогресу  і комунікацію між народами всіх країн.

І справді, ми маємо визнати, що економічна глобалізація – це «палиця з двома кінцями». Коли світова економіка перебуває в стані спадання, глобальний економічний «пиріг»  непросто зробити більшим, він може навіть зменшитися. Коли такі протиріччя як зростання та розподіл, капітал і праця, ефективність й чесність стають ще більш помітніші, розвинуті країни та країни, що розвиваються, можуть відчути тиск та удари. Заклики проти глобалізації відображають недоліки в самому процесі економічної глобалізації. Це варте нашої серйозної уваги та глибокого аналізу.

«Солодка диня росте з сухого стебла, а прекрасний фінік оточений колючим чагарником» (кит. прислів’я: Гарні речі мають недоліки, так само як погані не позбавлені переваг. – прим. перекладача). З точки зору філософії, у світі немає досконалих у всьому речей. Якщо розглядати існуючі переваги речей як абсолютно досконалі й існуючі недоліки речей, позбавлених будь-яких переваг, неможливо побачити повну картину. Економічна глобалізація насправді принесла з собою нові проблеми, але ми не можемо повністю відкинути її. Ми маємо пристосуватися та направляти економічну глобалізацію, ліквідувати її негативний вплив і дозволити їй поширитися на кожну країну, кожний народ.

Цього року Китай також мав сумніви щодо економічної глобалізації, мав побоювання щодо вступу до Світової організація торгівлі. Та я вважаю, що інтеграція у глобальну економіку – це основний історичний курс. Китайська економіка має розвиватися, тому потрібно відважитися на плавання у безмежному океані світового ринку. Якщо ніколи не наважитися пройти крізь шторм у морі та побачити світ, одного дня можна померти в океані.  Тому Китай рішуче рухається до світового ринку. На цьому шляху країна «наковталась води», потрапляла у вир, потерпала від «вітру та хвиль», але в процесі «плавання» ми зрештою навчилися «плавати». Це правильний стратегічний вибір.

Зажадаєш чи не зажадаєш «океан» світового ринку, він все одно існує, його не уникнути. Бажання людей перерізати потоки капіталів, технологій, виробів, промисловості, працівників різних країн та повернути «океан» світової економіки назад до ізольованих озер, річок є неможливим та не відповідає історичному розвиткові.

Історія людства довела нам, що не так страшна сама проблема, як страшно наважитися дивитися їй в обличчя, і не знайти ідей для її вирішення. Перед обличчям викликів і можливостей, що несе з собою економічна глобалізація, правильним вибором є повністю використовувати всі можливості та спільно реагувати на всі виклики, направляти тенденції економічної  глобалізації.

У кінці минуло року на неформальній зустрічі з лідерами Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва я запропонував зробити економічну глобалізацію більш активною, більш інклюзивною та стійкою. Ми маємо діяти ініціативно, розумно керувати, змусити економічну глобалізацію вивільнити позитивні результати, збалансувати процес економічної глобалізації; ми маємо пристосовуватись до загального стану речей, згуртовувати національні особливості, правильно обирати шлях та ритм входу в економічну глобалізацію; ми маємо прагнути до ефективності, надавати значення справедливості (чесності), дозволити різним країнам, різним соціальним верствам, різним людям спільно користуватися перевагами економічної глобалізації. Це те, що ми, лідери цього часу, маємо взяти на себе, а також це ті сподівання, які народи покладають на нас.

Пані та панове, друзі!

Нагальним завданням зараз є вивести світову економіку з важкого становища. Тривалий час світова економіка занепадала, проблеми розриву між бідними та багатими, розриву між Півднем та Північчю стали ще більш помітними. Витоки цих проблем – це три гострі протиріччя в сфері економіки, які не були ефективно вирішені.

По-перше, нестача рушійних сил ускладнює підтримку сталого стабільного зростання світової економіки. Темпи приросту світової економіки є найповільнішими за останні 7 років. Темпи приросту глобальної торгівлі продовжують бути нижчими за темпи економічного зростання. Стимулюючий ефект короткочасних політичних курсів не є найкращим, а фундаментальна структурна реформа тільки-но просувається. Наразі світова економіка знаходиться у періоді перемикання імпульсу, адже роль традиційного двигуна економічного зростання послабилась. Хоча постійно з’являються такі нові технології як штучний інтелект та 3D принтер, проте джерело зростання нової економіки ще не сформувалось. Світова економіка також  не в змозі прокласти новий шлях.

По-друге, застаріле управління глобальною економікою ускладнює її пристосування до нових змін у світовій економіці. Не так давно, пані Крістін Лагард повідомила мені, що внесок країн з ринком, який розвивається, та країн, що розвиваються, у зростання глобальної економіки досяг 80%. За останні 10 років міжнародна економічна міць зазнала глибоких змін, але система глобального управління не змогла відобразити новий стан речей, однієї репрезентативності й інклюзивності недостатньо. Розміщення глобальних виробництв постійно регулюється, нові виробничі ланцюги, ланцюги цінностей та постачання  формуються кожного дня, проте правила торгівлі та інвестицій не можуть наздогнати нові умови, тому такі проблеми як закриття машинного виробництва і фрагментація правил стають все більш помітними. Глобальний фінансовий ринок повинен зміцнити свої сили, щоб  протистояти ризикам. Проте механізм управління глобальними фінансами не в змозі пристосуватися до нових потреб, що ускладнює ефективне подолання таких проблем, як постійні коливання на міжнародному фінансовому ринку та накопичення економічних «бульбашок».

«…Історія людства довела нам, що не так страшна сама проблема, як страшно наважитися дивитися їй в обличчя, і не знайти ідей для її вирішення. Перед обличчям викликів і можливостей, що несе з собою економічна глобалізація, правильним вибором є повністю використовувати всі можливості та спільно реагувати на всі виклики, направляти тенденції економічної  глобалізації.»

По-третє, дисбаланс глобального розвитку. Складно задовольнити сподівання людей на краще життя. Як написав у своїй книзі «Четверта індустріальна революція» пан Клаус Шваб, четверта індустріальна революція матиме надзвичайно широкий та глибокий вплив, включаючи загострення нерівноправності. Особливо можливе збільшення різниці між доходами від капіталу та оплатою праці. Майно, яким володіє 1% найбагатших у світі людей, перевищило сукупність майна інших 99% людей, людей бентежать нерівний розподіл доходів та неврівноважені перспективи розвитку. 700 мільйонів людей у світі так само живуть у крайній бідності. Тепле помешкання, достатня їжа та стабільна робота – все ще є мрією для багатьох сімей. Це найбільший виклик, що стоїть перед сьогоднішнім світом, а також важлива причина суспільних потрясінь деяких країн.

Ці проблеми відображають те, що сьогодні в моделях зростання, управління (порядку) та розвитку світової економіки існують питання, які неодмінно треба вирішити. Засновник Міжнародного комітету Червоного Хреста Анрі Дюнан казав: «Справжні вороги – це не наші сусіди, а голод, бідність, невігластво, сліпа віра та упередженість». Нам потрібна мудрість для аналізу цих питань, та ще більше потрібна відвага, щоб почати діяти.

Перше, наполягати на рушійній силі інновацій, виробити модель зростання, сповнену життєвої сили. Основна проблема, що стоїть перед світовою економікою, – це нестача рушійних сил для її зростання. Інновації – це перший рушій, що спрямовує розвиток. Порівнюючи зі всіма минулими індустріальними революціями, четверта розвивається не з лінійною швидкістю, а з експонентною. Ми повинні знайти вихід в інноваціях. Лише не боячись інновацій та змін, можна подолати перешкоди зростання та розвитку світової економіки. Лідери «Великої двадцятки» на саміті у Ханчжоу досягли важливого консенсусу щодо того, щоб зробити інновації важливим знаряддям і виявити нові рушійні сили зростання економіки для кожної країни та всього світу. Ми маємо винайти концепцію розвитку, подолати суперечки щодо збільшення фінансових стимулів чи більшого послаблення валютних обмежень, запровадити ідеї щодо одночасного усунення причин і наслідків та впровадження універсальної політики. Ми маємо створювати нові політичні інструменти, просувати структурні реформи задля збільшення творчого простору та результативності. Ми маємо винаходити нові шляхи зростання, скористатися можливостями, що несе промислова революція та цифрова економіка, також маємо зреагувати на виклики, що спричинені кліматичними змінами та старінням населення, маємо подолати направлені на робочу зайнятість удари, що спричинені інформатизацією та автоматизацією. У процесі виведення нової моделі нового управління новою промисловістю, приділяти увагу створенню нових можливостей для працевлаштування, щоб народи усіх країн відновили свою впевненість та надії.

Друге, твердо дотримуватись взаємних спільних дій, створити відкриту та взаємовигідну модель співробітництва. Людство вже стало згуртованою спільнотою з єдиною долею, з спільними широкими інтересами та є взаємозалежним один від одного. Кожна країна має право на розвиток, разом з тим, обмірковуючи в більш ширшому аспекті свої інтереси, не може прагнути реалізувати їх ціною інтересів інших країн.

Ми маємо незмінно розвивати світову економіку відритого типу, через відкритість ділитися можливостями та вигодою, здійснювати реалізацію моделі взаємної вигоди та спільного виграшу. Не можна, тільки-но зіштовхнувшись із штормом, одразу ж повертатися назад до гавані. У такий спосіб ніколи не досягти протилежного берега. Ми повинні докласти сил у розвиток глобального взаємозв’язку та взаємного доступу, дозволити різним країнам реалізувати спільне зростання, попрямувати до спільного процвітання. Ми маємо незмінно розвивати глобальну вільну торгівлю та інвестування, через відкритість просувати їх лібералізацію та спрощення, займати жорстку позицію у протистоянні протекціонізму. Протекціонізм – це ніби закрити себе в темній кімнаті, ховаючись від неприємностей, а також позбавити себе сонячного світла та повітря. Результатом ведення торгових війн можна  лише завдати шкоди один одному.

Третє, твердо йти в ногу з часом, створювати справедливу та раціональну модель управління. «Мала мудрість займається справами, а велика  –   системою». Зміни в системі управління глобальною економікою є дедалі невідкладними, заклики міжнародної спільноти дедалі голосніші. Лише, коли система глобального управління пристосується до нових вимог міжнародно-економічної структури, саме тоді вона зможе надати сильні гарантії глобальній економіці.

Немає різниці: великі чи маленькі, сильні чи слабкі, бідні чи багаті країни –  всі є рівноправними членами міжнародної спільноти, тому слід брати паритетну участь у прийманні рішень, користуватися правами та виконувати обов’язки. Потрібно надавати більше репрезентативності та права голосу країнам, ринок яких розвивається, та країнам, що розвиваються. Частка реформ, прийнятих Міжнародним валютним фондом у 2010 р., вже набули чинності, і ця тенденція буде продовжуватися. Потрібно твердо дотримуватись мультипаралелізму, охороняти авторитетність та ефективність багатосторонніх систем. Потрібно виконувати обіцянки, дотримуватися правил, не можна вибирати або діяти лише відповідно до власних бажань. «Паризька угода» відповідає головному курсу глобального розвитку, і досягти її результатів не легко, проте потрібно спільно її дотримуватись. Не можна просто так відмовлятись від неї. Це наша відповідальність перед наступними  поколіннями.

Четверте, твердо дотримуватись чесності й інклюзивності, створити збалансовану, універсальну, загальну модель розвитку. «Коли йшли Великим Шляхом, Піднебесна належала усім». Мета розвитку  – добробут народів. Потрібно зробити розвиток більш врівноваженим, можливості розвитку більш рівними, щоб народи могли спільно використовували результати розвитку, саме тому треба удосконалювати концепції та моделі розвитку, підвищувати та розвивати справедливість, ефективність та співпрацю.

Ми маємо ініціювати такі риси суспільства як працьовитість і скромність, старанність і сміливе просування, повагу до результатів праці всіх людей. Треба докладати зусиль, щоб вирішити такі питання як бідність, безробіття, збільшення розриву між доходами, слід піклуватися про слабке становище людей і сприяти суспільній рівності та справедливості. Потрібно охороняти навколишнє середовище, стимулювати економіку, суспільство та середовище до скоординованого розвитку, втілювати гармонію між людиною і природою та людиною і суспільством. Потрібно впроваджувати програму сталого розвитку ООН 2030, здійснювати глобально збалансований розвиток.

Китайське прислів’я стверджує: «Якщо поєднати зусилля, то всі перемоги будуть здобуті. Якщо поєднати усю мудрість, то не буде справи, яку неможливо було б вирішити». Варто нам тільки міцно сформувати розуміння спільності долі людства, спільно докладати зусиль, спільно брати на себе зобов’язання, діяти в одному напрямі, спільно долати труднощі, то ми зможемо зробити світ кращим, а народи – щасливішими.

Пані та панове, друзі!

За 38 років від початку політики реформ та відкритості, Китай вже став другою в світі економікою. Шлях визначає долю. Ключовий момент розвитку Китаю полягає в тому, що китайський народ під керівництвом КПК вийшов на шлях розвитку,  який  відповідає фактичним обставинам Китаю.

Це шлях, що розпочинається з визначеної специфіки країни. Китай затвердився у власній специфіці та практиці, черпає знання зі своєї культури, застосовує переваги Сходу та Заходу,  тримається набутого, проте не перебуває в застої, запозичує та не копіює, перебуває у постійних пошуках, формує свій власних шлях розвитку. «Всі шляхи ведуть до Риму». Ніхто не повинен затверджувати свій шлях розвитку як один єдиний, більш того, не потрібно нав’язувати свій шлях розвитку іншим.

Це шлях, що ставить інтереси людей на перше місце. Китай дотримується сприйняття народу як центру ідеї розвитку; покращення життя та зміцнення благоустрою народу сприймає як відправну точку та опорний пункт; шукає рушійні сили розвитку серед народу, покладаючись на народ, стимулює розвиток та сприяє покращенню добробуту народу за його допомогою. Китай твердо дотримується мети загального процвітання, всіма силами стимулює роботу щодо зниження рівня бідності, що дозволило 700 мільйонам людей вибитися зі злиднів, а зараз швидко рухається до мети побудови суспільства з середнім достатком.

Це шлях реформ та інновацій. За допомогою реформ, Китай твердо долає складнощі та виклики, які стрічаються на шляху, відважно долає труднощі, небезпеки, сміливо усуває механічні перешкоди системи, що заважають розвиткові, безперервно вивільняє та розвиває суспільні продуктивні сили, невпинно вивільняє та зміцнює життєву енергію суспільства. За останні 4 роки, на базі перманентних реформ, запроваджених 30 років тому, ми знову презентували більше ніж 1200 заходів реформ заради вливання потужної рушійної сили  в розвиток Китаю.

Це шлях, що в умовах відкритості спрямований на загальний розвиток. Китай дотримується основної державної політики відкритості зовнішньому світові, твердо впроваджує стратегію відкритості заради спільної вигоди та спільного виграшу, безперервно підвищує взаємозв’язок внутрішнього та зовнішнього розвитку. Одночасно із власним розвитком охоплює інші країни та народи.

Розвиток Китаю досяг колосальних результатів, життя китайського народу кардинально покращилося. Це добре як для Китаю, так і для всього світу. Розвиток Китаю здобутий терпінням, потом та кров’ю китайського народу протягом багатьох десятиліть. За останні тисячу років, така національна риса китайського народу як працьовитість стала відомою у всьому світі. Китайський народ чудово усвідомлює, що у світі немає безкоштовного сиру. Для такої великої держави з населенням у 1,3 мільярда людей як Китай, розвиток можливий завдяки самостійній наполегливій праці. Не можна покладатися на милостиню з боку інших, та і у світі ніхто не спроможний на це.

Спостерігаючи за розвитком Китаю, потрібно подивитися на успіхи китайського народу та більше потрібно подивитися на ті зусилля, які він доклав; треба подивитися яких успіхів досяг Китай та більше за все треба придивитися на внесок, зроблений Китаєм у світ. Лише це буде всебічним підходом. 

З 1950 до 2016 р. Китай за умов свого тривалого розвитку та того, що рівень життя людей все ще не досяг високого рівня, сумарно надав іноземним країнам фінансову допомогу у сумі 400 мільярдів юанів, реалізував 5000 проектів допомоги зарубіжним державам, серед них – 3000 комплексних, організував більше ніж 11000 навчальних курсів, підготував у  Китаї більше ніж 260 тисяч працівників для країн, що розвиваються. Від початку політики реформ та відкритості, Китай сумарно залучив іноземні інвестиції сумою більше ніж 1,7 трильйонів доларів США, сума прямих інвестицій за кордон перевищила 1,2 трильйонів доларів США, таким чином Китай зробив величезний внесок в світову економіку. З моменту вибуху міжнародно-фінансової кризи, внесок китайського економічного зростання в світове економічне зростання приблизно склав 30% і вище. Ці цифри є одними з найвищих у світі.

З цих цифр можна побачити, що розвиток Китаю – це можливість для світу, Китай є країною, що отримує вигоду від економічної глобалізації, та більше – країною, що робить в неї внесок. Швидкісне зростання китайської економіки надає тривалий та потужний стимул для стабільності та зростання глобальної  економіки. Китай розвивається спільно з великою кількістю країн, що робить розвиток глобальної економіки більш врівноваженим. Великі досягнення Китаю у сфері  зниження рівня бідності додав інклюзивності зростанню глобальної економіки. Політика реформ та відкритості Китаю продовжує просуватися вперед,  надаючи значних сил розвиткові світової економіки відкритого типу.

Китайський народ добре усвідомлює, що досягти процвітання та могутності важко, тож ми вітаємо досягнення в розвитку інших країн та народів, бажаємо їм щастя та маємо надію, що їхнє життя буде дедалі кращим. Ми не заздримо, не нарікаємо на тих, хто завдяки розвитку Китаю одержав великі можливості та винагороду. Китайський народ розкриє свої руки та вітає народи всіх країн на борту «експреса», «попутки» розвитку Китаю.

Пані та панове, друзі!

Багато людей приділяють увагу тенденціям економічного розвитку Китаю. Розвиток китайської економіки вступив на етап «нової нормальності», і зараз відбуваються значні зміни в темпах економічного зростання, моделях економічного розвитку, економічній структурі та рушійних силах економічного розвитку. Але фундамент тривалого напряму розвитку економіки Китаю залишається незмінним.

У 2016 р., на тлі послаблення світової економіки, китайська економіка, за попередніми розрахунками, збільшилась на 6,7% та все ще є однією з перших у світі. Наразі, обсяг китайської економіки неможливо зрівняти з минулим, вже не досягти тієї кінетичної енергії, що давала у минулому двозначний показник зростання. Споживання китайського населення та сфера послуг стали головними рушійними силами зростання економіки. У третьому кварталі 2016 р. додана вартість третинного сектору економіки зайняла 52,8% ВВП, внесок внутрішнього споживання у зростання економіки досяг 71%. Доходи населення та робоча зайнятість стабільно зростають, споживання енергії на одиницю ВВП продовжує знижуватись, а розвиток  у сфері екології досяг початкових успіхів.

Сьогодні китайська економіка стоїть перед обличчям певного низхідного тиску та чималих труднощів. Наприклад, виразна ескалація протиріччя між надлишком виробничих потужностей та структурою попиту, нестача внутрішніх рушійних сил економічного зростання, накопичені фінансові ризики, ускладнення ситуації в деяких регіонах. Ми вважаємо, що це все проміжні явища, які неодмінно мають виникати на шляху вперед. Ми спрямували зусилля на  вирішення цих питань та протиріч і безперервно отримуємо позитивні результати. Ми непохитні в нашій рішучості просуватися вперед. Китай все ще найбільша країна, що розвивається, у  світі, з населенням у 1,3 мільярда, і хоча рівень життя населення все ще не високий, але це також означає величезні можливості та перспективи для розвитку. На чолі з такою концепцією розвитку, як інновації, координація, екологія, відкритість та спільне використання, ми будемо безперервно пристосовуватись, використовувати та спрямовувати модель розвитку «нової нормальності» китайської економіки, ми будемо спільно координувати стабільне зростання, прискорення реформ, реструктуризацію, інтереси народу, проводити роботи з запобігання ризикам, стимулювати китайську економіку для збереження середньо-високих темпів зростання та просування її до середньо-високого рівня.

Китай докладатиме зусиль у підвищенні якості та ефективності економічного зростання, зосередиться навколо структурної реформи пропозиції як головної, докладатиме зусиль у зміненні моделі економічного розвитку,  у оптимізації структури економіки,  у активному просуванні скорочення виробничих потужностей, скороченні складських запасів, зменшенні використання позикових коштів, зменшенні собівартості, усуненні недоліків, культивації нових рушійних сил зростання, у розвитку передового виробництва, підвищенні реального сектору економіки; у поглибленні реалізації програми «Інтернет +», у збільшенні фактичного попиту  задля кращого задоволення персоніфікованих та диверсифікованих потреб населення, задля кращої охорони навколишнього середовища.

Китай безперервно стимулюватиме рушійні сили зростання та життєздатність ринку, збільшуватиме динаміку важливих сфер та ключових ланок, що дозволить ринку відігравати вирішальну роль у розподілі ресурсів, вхопить цей «ніс корови» інновацій, сприятиме стратегії розвитку інноваційної рушійної сили, стратегічних нових галузей промисловості, приділятиме велику увагу використанню нових технологій та нових методів управління для удосконалення традиційних галузей промисловості, стимулюватиме зміцнення нових та відновлення життєздатності старих рушійних сил розвитку.

Китай активно будуватиме ліберальне та послідовне інвестиційне середовище, сприятиме надходженню іноземних інвестицій, будуватиме експериментальну зону вільної торгівлі з високими стандартами, посилюватиме захист прав власності, стимулюватиме чесну конкуренцію, що дозволить ринку Китаю стати більш прозорим та стандартизованим. За попередніми підрахунками, у найближчі 5 років, Китай імпортує товарів на суму 8 трильйонів доларів, залучить інвестиції на 600 мільярдів доларів, загальна сума зовнішніх інвестицій сягне 750 мільярдів доларів, китайці здійснять 700 мільйонів туристичних поїздок закордон. Це забезпечить весь світ більш широким ринком, достатніми капіталами, більш різноманітною продукцією, більш цінними можливостями співпраці. Щодо торгово-промислових кіл кожної країни, Китай все ще лишається можливістю для всіх. Двері Китаю завжди будуть відкритими для світу, та ніколи не закриються. Відкриті двері дадуть можливість світові увійти до Китаю, а Китаю – вийти у світ. Ми сподіваємося, що двері кожної країни будуть широко відчиненими для китайських інвесторів.

Усіма силами Китай будуватиме структуру відкритості зовнішньому світові для спільного розвитку, сприятиме побудові азіатсько-тихоокеанської зони вільної торгівлі та переговорам щодо угоди про всебічне регіональне економічне партнерство, будуватиме мережу зон вільної торгівлі, орієнтованої на весь світ. Китай неухильно дотримується відкритої, прозорої, виграшної для всіх регіональної вільної торгівлі, та не займатиметься створенням виняткових та фрагментованих вузьких кіл. Китай немає наміру підвищити торговельну конкурентоспроможність шляхом девальвації юаня, та в жодному разі сам не починатиме валютні війни.

Три роки тому я виступив з ініціативою «Один пояс, один шлях». За ці три роки більше ніж 100 країн та міжнародних організацій активно відгукнулися та підтримали цю ініціативу, більше ніж 40 країн і міжнародних організацій підписали з Китаєм угоду про співпрацю. Зараз «коло друзів» ініціативи «Один пояс, один шлях» постійно збільшується. Підприємства Китаю інвестували більше ніж 50 мільярдів доларів США у країни, які знаходяться уздовж маршруту, розпочалась реалізація низки великих проектів, що стало поштовхом для розвитку економік країн і створення великої кількості робочих місць. Можна сказати, що ініціатива «Один пояс, один шлях» виникла у Китаї, але її результати поширюються на весь світ.

У травні цього року Китай буде проводити Міжнародний Форум співробітництва «Одного поясу, одного шляху», де спільно обговорюватимуться великі плани співпраці, створюватиметься спільна платформа співпраці, спільно розподілятимуться результати співробітництва, будуть знайдені шляхи вирішення тих питань, що постали перед світом і регіональною економікою, будуть вливатися нові сили для здійснення скоординованого розвитку, що дозволить ініціативі «Один пояс, один шлях» принести велику користь народам всіх країн.

Пані та панове, друзі!

Історія розвитку світу доводить нам, що шлях еволюції людської цивілізації ніколи не був рівним. Лише борючись з складнощами, людство може йти вперед. Але навіть найбільші труднощі не зможуть перешкодити нашому просуванню вперед. Зазнавши труднощів, не треба жаліти себе, не треба звинувачувати інших, не треба втрачати впевненість та уникати відповідальності, а потрібно разом їх долати. Історію створюють сміливці. Тож давайте впевнено почнемо діяти, та, взявшись за руки, підемо вперед у майбутнє!

Дякую всім!

Переклад з кит. Стрижак О.О.