Ши Яцзюнь, Янь Ченьцзюань. Роздуми щодо створення системи кваліфікації та сертифікації українських фахівців з китайської мови

Ши Яцзюнь
доктор політичних наук, доцент Інституту європейських мов та культур Тяньцзінського університету іноземних мов (КНР), директор Інституту Конфуція Київського національного лінгвістичного університету з китайського боку.

Янь Ченьцзюань
аспірант за напрямом підготовки «Усний перекладач російської мови» Тяньцзінського університету іноземних мов (КНР), викладач Інституту Конфуція Київського національного лінгвістичного університету.

З безперервним розширенням та зміцненням обмінів і співробітництва між Україною та Китаєм поступово зростає й попит на кількість та якість фахівців з китайської мови, включаючи перекладачів.

Поточні та майбутні вимоги до розвитку відносин між Україною та Китаєм і надалі спонукатимуть Україну на офіційному рівні розробляти національну систему стандартизації та сертифікації для оцінки компетентностей та рівня перекладачів китайської мови.

Завдяки все активнішій академічній платформі та фаховому діалогу існує можливість вести широкі дискусії та обміни з китайськими та українськими колегами щодо викладання китайської мови, підготовки фахівців з міжкультурної комунікації тощо. У цьому процесі Українська асоціація китаєзнавців на чолі з Президентом асоціації, відомим синологом Віктором Кіктенком відіграє надзвичайно активну роль, докладає значних зусиль, адже глибоко усвідомлює важливість зазначених вище питань. Завдяки попереднім домовленостям, Українська асоціація китаєзнавців має намір спільно з Інститутом Конфуція Київського національного лінгвістичного університету здійснювати кваліфікацію та сертифікацію фахівців з китайської мови.

Ця ідея ґрунтується на базовій логіці: до встановлення «національних стандартів» доцільніше наперед вивчити формування «галузевих стандартів». Ці зусилля мають сприяти інтеграції, уніфікації, стандартизації, вдосконаленню професії перекладача китайської мови, ринку послуг та подальшому ефективному розподілу ресурсів. Крім того, процес формування «галузевого стандарту» слугуватиме та сприятиме появі «національних стандартів».

Базуючись на цій основі, можна поступово розширювати та деталізувати сфери використання перекладацьких послуг – це освіта, культура, туризм (готелі, ресторани), бізнес та державна справа. З точки зору можливостей, цей рівень можна буде підняти і до підготовки фахівців одразу з двох мов (китайської та української) та до міжкультурної комунікації. З огляду на викладене, Інститут Конфуція готовий виступати платформою для розвитку та реалізації проектів між китайсько-українськими університетами-партнерами.

Звичайно, сам процес, його процесуальні норми та положення, що характеризуються певною сталістю, актуальністю та строком термінами впровадження, змушують нас розмірковувати про «поетапний» технічний шлях для досягнення поетапного прогресу та розвитку. Без жодних сумнівів, ми готові докласти необхідних та дієвих зусиль. Це, в свою чергу, стане частиною побудови ініціативи «Один пояс, один шлях» Інститутом Конфуція. Щодо конкретного змісту співробітництва, то як Українська асоціація китаєзнавців, так і Інститут Конфуція мають ставити питання стосовно співпраці на порядок денний та реалізовувати ті положення, що їх було досягнуто під час спільних консультацій.

Переклад з китайської Вікторії Товщік