Пойта Ю. «Кадри вирішують усе»: що являє собою уряд, який разом із Сі Цзіньпіном вестиме країну до «китайської мрії»

Юрій Пойта
Керівник секції Азіатсько-тихоокеанського регіону Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння, член правління Української асоціації китаєзнавців

За результатами «двох сесій» – щорічного засідання Всекитайських зборів народних представників (ВЗНП) та Всекитайського комітету Народної політичної консультативної ради Китаю (ВК НПКРК), що відбулися в березні 2018 року, були затверджені концептуальні зміни до законодавства країни, які практично підтверджують перехід Китаю до нової ери.

Було проведено масштабну конституційну реформу, результатом якої стало внесення в основний документ ідей Голови КНР Сі Цзіньпіна про «соціалізм з китайською специфікою для нової епохи», які були озвучені ним на з’їзді КПК минулого року. До Конституції також були внесені інші концептуальні зміни, наприклад, було знято обмеження щодо перебування на посаді голови КНР (раніше цю посаду не могла обіймати одна особа понад два рази). Також відбулося переформатування структури китайського державного апарату, який має ефективніше виконувати поставлені завдання у сфері зовнішньої та внутрішньої політики держави.

Розглянемо, що змінилося в державних органах Китаю, хто став на їх чолі та які висновки слід зробити Україні

ЯК РЕФОРМУВАЛАСЯ КИТАЙСЬКА ДЕРЖАВНА «МАШИНА»

Відповідно до конституції Китаю, Державна рада (中华人民共和国国务院) є виконавчим органом державної влади, вищим державним адміністративним органом, правовий статус якого визначають Конституція КНР (глава III, розділ 3) і Закон про організацію Державної ради. Особливістю правового стану Держради є те, що, з одного боку, вона є виконавчо-розпорядчим органом державної влади, в зв’язку із чим у своїй діяльності реалізує рішення вищих органів влади країни (парламенту на чолі з КПК). А з іншого – виступає як вищий орган державного управління загальної компетенції, який керує всіма галузями державного управління і всіма іншими органами державної адміністрації. Згідно з Конституцією, формування Державної ради відбувається на першій сесії новообраних ВЗНП: главу Державної ради – прем’єр-міністра – затверджує ВЗНП за поданням Голови КНР. Всі інші особи, що входять до Держради (заступники прем’єра, члени Держради, міністри, голови державних комітетів, начальник Секретаріату (Канцелярії)) – затверджуються ВЗНП за поданням прем’єра.

Цього року результатом засідання китайського парламенту стала масштабна реорганізація органів державного управління (частину міністерств було ліквідовано та реорганізовано, були створені нові міністерства, відомства та комісії), що свідчить про наміри нинішнього керівництва трансформувати державний апарат під запропоновані Сі Цзіньпіном ідеї соціалізму з китайською специфікою для нової епохи. Головну увагу нової державної структури буде зосереджено на тих напрямах, які Сі Цзіньпін зробив визначальними практично з початку свого керівництва: на зменшенні фінансових ризиків, реформі армії, поліпшенні екологічної ситуації, боротьбі з корупцією та на новій зовнішній політиці.

За результатами реформи державних органів було ліквідовано вісім міністерств, які функціонували раніше, та сім державних агентств, натомість було створено низку інших структур, і їх загальна кількість тепер становитиме 26. Під час першої сесії ВЗНП був затверджений такий перелік міністерств та державних комісій:

  • Міністерство закордонних справ (Ministry of Foreign Affairs);
  • Міністерство національної оборони (Ministry of National Defense);
  • Національна комісія з розвитку та реформ (National Development and Reform Commission);
  • Міністерство освіти (Ministry of Education);
  • Міністерство науки та технологій (Ministry of Science and Technology);
  • Міністерство промисловості та інформатизації (Ministry of Industry and Information Technology);
  • Комітет у справах національностей (State Ethnic Affairs Commission);
  • Міністерство громадської безпеки (Ministry of Public Security);
  • Міністерство державної безпеки (Ministry of State Security);
  • Міністерство цивільної адміністрації (Ministry of Civil Affairs);
  • Міністерство юстиції (Ministry of Justice);
  • Міністерство фінансів (Ministry of Finance);
  • Міністерство праці та соціального страхування (Ministry of Human Resources and Social Security);
  • Міністерство природних ресурсів (Ministry of Natural Resources);
  • Міністерство екологічного середовища (Ministry of Ecological Environment);
  • Міністерство житла, міського і сільського будівництва (Ministry of Housing and Urban-Rural Development);
  • Міністерство транспорту (Ministry of Transport);
  • Міністерство водних ресурсів (Ministry of Water Resources);
  • Міністерство сільського господарства та сільських справ (Ministry of Agriculture and Rural Affairs);
  • Міністерство комерції (Ministry of Commerce);
  • Міністерство культури і туризму (Ministry of Culture and Tourism);
  • Державний комітет у справах охорони здоров’я (National Health Commission);
  • Міністерство у справах ветеранів (Ministry of Veterans Affairs);
  • Міністерство з надзвичайних ситуацій (Ministry of Emergency Management);
  • Народний банк Китаю (People’s Bank of China);
  • Національне ревізійне управління КНР (National Audit Office).

КРІМ ТОГО, ДЕРЖРАДА КНР СТВОРИЛА У СТРУКТУРІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ТАКІ АГЕНТСТВА:

  • Державну адміністрацію управління ринком (State Market Regulatory Administration , 国家市场监督管理总局);
  • Державну адміністрацію телебачення і радіо (State Administration of Radio and Television, 国家广播电视总局);
  • Комісію з регулювання банків і страхування (China Banking and Insurance Regulatory Commission 中国银行保险监督管理委员会);
  • Державне агентство розвитку міжнародного співробітництва (State International Development Cooperation Agency 国家国际发展合作署);
  • Державну адміністрацію медичного страхування (State Medical Insurance Administration 国家医疗保障局);
  • Державну адміністрацію запасів і резервів (State Grain and Reserves Administration 国家粮食和物资储备局);
  • Державну адміністрацію у справах імміграції (State Immigration Administration 国家移民管理局);
  • Державну адміністрацію лісового та пасовищного господарства (State Forestry and Grassland Administration 国家林业和草原局).

ЩО ОЗНАЧАЄ ЗМІНА СТРУКТУРИ КИТАЙСЬКИХ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ

Реформи держапарату мають чіткий зв’язок із реальними змінами в країні. Наприклад, у зв’язку із закінченням політики «одна сім’я – одна дитина» було ліквідовано Комісію з сімейного планування, а внаслідок різкого збільшення потоку мігрантів з Південно-Східної Азії було створено відомство з питань імміграції (State Immigration Administration 国家移民管理局). Не залишені без відповіді виклики, пов’язані з управлінням економікою. Тепер всю владу і відповідальність за уникнення фінансових ризиків зосереджено в руках Лю Хе, віце-премєра Держради, близького соратника Сі Цзіньпіна. А два важливі відомства – Державна комісія з регулювання банківської діяльності та Державна комісія з регулювання страхування – стануть єдиним регулятором (China Banking and Insurance Regulatory Commission 中国银行保险监督管理委员会), на що вже позитивно відреагували навіть західні аналітики.

Спостерігається явне посилення екологічної політики – передача повноважень в екологічне відомство (Ministry of Natural Resources), яке сформоване на основі злиття трьох природоохоронних відомств, особливо в частині боротьби зі змінами клімату, може зробити його ключовим учасником реалізації концепції «красивий Китай», – як і вимагав Сі Цзіньпін.

Створення нової антимонопольної структури (Державного агентства розвитку міжнародного співробітництва, (State International Development Cooperation Agency 国家国际发展合作署)) продиктоване значенням розвитку внутрішнього ринку КНР і, швидше за все, ця структура візьметься за китайських корпоративних гігантів із великими боргами за кредитами. У цьому аспекті слід відзначити посилення повноважень Народного банку Китаю: до його сфери відповідальності було передано більшу частину стратегічних функцій страхового та банківського регуляторів. Посилення органу покликане стабілізувати фінансовий сектор КНР, який останні три роки бореться з проблемами на кшталт «тіньового кредитування», продажу ризикованих фінансових інструментів у формі страхування життя, а також із пірамідою регіональних і корпоративних боргів, яка зростає.

Слід зазначити, що вперше в КНР було створене Міністерство з надзвичайних ситуацій, функції якого раніше виконували галузеві відомства, а людські ресурси поставляли підрозділи Народно-визвольної армії Китаю (НВАК). Розв’язанням соціальних проблем військовослужбовців, яких звільняють у запас, буде займатися створене Міністерство у справах ветеранів, функції якого нагадуватимуть аналогічне американське відомство: адміністрування пенсій, допомоги і пільг для ветеранів та їх сімей, працевлаштування звільнених з армії. Це питання набуло особливої актуальності у зв’язку з здійсненням з 2015 року реформи армії, під час якої чисельність сухопутних військ НВАК було скорочено на 300 тис. осіб, внаслідок чого й виникла гостра необхідність врегулювання соціального забезпечення військовослужбовців запасу.

Ще одним нововведенням стало створення окремого агентства із міжнародного співробітництва (State International Development Cooperation Agency 国家国 际发展合作署), яке перебере на себе частину функцій МЗС та Міністерства фінансів і допоможе «проводити політику сприяння розвиткові, яка більше відповідає статусу великої держави». Його основне завдання полягає в розробці стратегічного підходу до зовнішньої допомоги, у плануванні, реалізації, координації та розробці рекомендацій із основних питань, у визначенні програм зовнішньої допомоги та у здійсненні її моніторингу і оцінки. Таким чином, передбачається, що ця структура виконуватиме роль основного координатора флагманського проекту Сі Цзіньпіна «Один пояс, один шлях», оскільки кошти на реалізацію проектів цієї ініціативи часто надаються за ставкою нижче ринкової, а значить, за міжнародними стандартами можуть бути зараховані до сприяння розвиткові.

Також було створено новий антикорупційний орган – Державну наглядову комісію (State Supervision Commission, 中华人民共和国国家监察委员会), яку практично зведено до рангу окремої гілки влади і яка безпосередньо підпорядковуватиметься голові КНР і звітуватиме перед парламентом і ПК Політбюро КПК. Діяльність комісії на національному та місцевому рівнях здійснюватиметься без втручання будь-якого адміністративного органу, громадської організації або окремої особи, що свідчить про надзвичайно широкі повноваження цієї спецслужби.

«КАДРИ ВИРІШУЮТЬ УСЕ»

Під час першої сесії ВЗНП також було затверджено новий склад китайського уряду. На посаду першого віце-прем’єра Держради країни призначений Хань Чжен, який раніше обіймав посаду голови парткому Шанхаю. Іншими заступниками глави уряду стали екс-глава Відділу Єдиного фронту ЦК Сунь Чуньлань, колишній глава парткому провінції Гуандун Ху Чуньхуа і провідний радник голови КНР з фінансово-економічних питань Лю Хе (рис.1.) Посаду міністра оборони обійняв колишній командувач Ракетних військ генерал-полковник Вей Фенхе, а міністром фінансів Китаю став Лю Кунь. На посаду очільника МЗС був перепризначений Ван І.

Рис. 1. Новий склад держради КНР

КЕРІВНИКАМИ МІНІСТЕРСТВ СТАЛИ:

  • Міністерство закордонних справ – Ван І (без змін);
  • Міністерство оборони – Вей Фенхе (раніше – командувач Ракетних військ НВАК);
  • Державний комітет у справах розвитку та реформ – Хе Ліфен (без змін);
  • Міністерство освіти – Чень Баошен (без змін);
  • Міністерство науки і технологій – Ван Чжиган (раніше – заступник міністра);
  • Міністерство промисловості та інформатизації – Мяо Вей (без змін);
  • Державний комітет у справах національностей – Багатурія (без змін);
  • Міністерство громадської безпеки – Чжао Кечжі (без змін);
  • Міністерство державної безпеки – Чень Веньцін (без змін);
  • Міністерство цивільної адміністрації – Хуан Шусянь (без змін);
  • Міністерство юстиції – Фу Чженхуа (раніше – заступник міністра громадської безпеки, відповідальний за боротьбу з сектою «Фалуньгун»);
  • Міністерство фінансів – Лі Кун (раніше – заступник міністра);
  • Міністерство трудових ресурсів і соціального забезпечення – Чжан Цзинань (раніше – голова Центральної комісії КПК з інституційної реформи);
  • Міністерство природних ресурсів – Лу Хао (раніше – губернатор Хейлунцзян);
  • Міністерство екологічного середовища – Лі Ганьцзи (без змін, раніше – міністр захисту навколишнього середовища);
  • Міністерство житла, міського і сільського будівництва – Ван Менхуей (раніше – заступник міністра);
  • Міністерство транспорту – Лі Сяопен (без змін);
  • Міністерство водного господарства – Е Цзінпін (раніше – заступник міністра);
  • Міністерство сільського господарства і сільських справ – Хань Чанфу (без змін, раніше – міністр сільського господарства);
  • Міністерство комерції – Чжун Шань (без змін);
  • Міністерство культури і туризму – Ло Шугай (без змін, раніше – міністр культури);
  • Державний комітет у справах охорони здоров’я – Ма Сяовей (раніше – заступник голови Держкомітету у справах охорони здоров’я і планування сім’ї);
  • Міністерство у справах ветеранів – Сун Чжаочен (раніше – партійний керівник провінції Шаньсі);
  • Міністерство з управління надзвичайними ситуаціями – Ван Юйпу (раніше – голова SINOPEC і партійний секретар державної адміністрації з безпеки праці);
  • Народний банк Китаю – І Ган (раніше – заступник голови ЦБ КНР Чжоу Сяочуаня);
  • Державне контрольно-ревізійне управління – Ху Цзецзюнь (без змін, раніше була головним аудитором КНР).

Аналізуючи зазначені вище результати «двох сесій», слід зробити висновки, що ідеї соціалізму з китайською специфікою для нової епохи не залишилися на папері у вигляді красивих концепцій та нездійсненних мрій. Після ретельного опрацювання принципів, які мають привести Китай до рівня процвітаючої, багатої, демократичної, могутньої держави, китайськекерівництво продовжує активно втілювати їх ужиття. Нова структура державних органів має переформатувати та вдосконалити взаємодію між міністерствами та відомствами з метою успішної реалізації поставлених завдань. Реформи структури міністерств та відомств мають кристалізувати зовнішньо- та внутрішньополітичні пріоритети, водночас реформа держапарату не закінчується, а триває постійно в усіх сферах життя китайської держави: від економіки та соціального забезпечення до армії і державної безпеки.

Нове керівництво, яке відповідно до дослідження відомого науковця Даніела А. Белла (декана Школи політичних наук та державного управління в Шаньдунському університеті та професора Університету Цінхуа, «Китайська модель») очевидно призначене на посади відповідно до своїх знань, професійних навичок та досвіду, має сприяти реалізації здійснення «китайської мрії». У цьому контексті також варто згадати слова Сі Цзіньпіна, сказані ним під час виступу на 2-му пленарному засіданні 2-го пленуму ЦК КПК 18-го скликання: «розпочату роботу слід повністю доводити до кінця відповідно до ретельно розробленого плану і добиватися при цьому реальних результатів. Ми маємо озброюватися вмінням «забивати цвяхи», адже в більшості випадків для того, щоб забити цвях, одного удару молотком недостатньо, слід повторювати удари, доки він повністю не ввійде в дерево. Забив один – потрібно братися за наступний, адже безперервна праця неодмінно призведе до успіху. А якщо гатити молотком як завгодно – то, швидше за все, не вдасться забити жодного».