Гончарук А. З. Нове позиціювання Китаю в світі

Гончарук А. З.
Старший науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень України, радник Правління Української асоціації китаєзнавців

В основу зовнішньополітичної доктрини та зовнішньоекономічних зусиль кожної держави світу покладено її ідеологічні засади. В останні десятиліття керівництво Китаю багато уваги приділяло розробці оновленої доктрини мирного співіснування, трансформованої під сучасні світові умови та міжнародно-правове поле. Їі базовими рисами є невтручання у внутрішні справи, повага до вибору народами соціального ладу та методів розвитку, рівність й взаємна вигода, розв’язання проблемних ситуацій політичними засобами, заохочення добросусідства. Останніми роками ця політика була доповнена тезою щодо «гармонізації» як суспільних відносин, так і міжнародної взаємодії.

Офіційна доктрина Китаю не лише зрозуміло артикулюється керівництвом КНР, її реалізують на очах цілого світу. У доповіді Сі Цзіньпіна на 19-му з’їзді КПК чітко зазначено:

«Китай незмінно здійснюватиме незалежну, самостійну, мирну зовнішню політику, поважати право народів усіх країн на самостійний вибір шляху розвитку, захищати рівноправність і справедливість у міжнародних відносинах, виступати проти нав’язування своєї волі іншим, проти втручання у внутрішні справи інших країн, проти утиску слабких сильними».

Саме таку зовнішню політику КНР реалізує на міжнародній арені. Події останніх років не дають жодних підстав для сумнівів щодо задекларованих Китаєм намірів. З іншого боку, миролюбність не означає слабкість. У доповіді Сі Цзіньпіна на 19-му з’їзді КПК про це йдеться досить відверто:

«Китай в жодному разі не жертвуватиме інтересами інших країн заради власного розвитку, та за жодних обставин не відмовиться від своїх законних прав та інтересів. Нехай ніхто не має ілюзій, ніби Китай може «проковтнути» гіркоту від утиску своїх інтересів».

З іншого боку, і це варто пам’ятати деяким експертам, які зловживають невиправданими тезами щодо «китайської загрози» або «китайської експансії» Сі Цзіньпін наголосив:

«Китайська національна оборона має оборонний характер. Наш розвиток не несе загрози для жодної держави. Якого б рівня розвитку не досяг Китай, він ніколи не буде претендувати на становище гегемона, ніколи не здійснюватиме політики експансії».

Після виступу Голови КНР Сі Цзіньпіна на Всесвітньому економічному форумі у Давосі (Швейцарія) у січні 2017 р. стало зрозумілим, що нині китайське керівництво готове розглядати КНР у ролі генератора світової економіки та регулювальника глобалізаційних процесів. Доречним буде згадати, що у 2013 р. в Астані (Казахстан) Голова КНР Сі Цзіньпін презентував власну ініціативу створення Економічного поясу Нового Шовкового шляху. За задумом китайського керманича, ця ініціатива має оздоровити глобальну економіку, надати світові нові механізми та інструменти для подальшого розвитку. Слід зазначити, що «Один пояс, один шлях» – це не проект або програма, а скоріше пропозиція Піднебесної країнам континенту: сконструювати новий історичний процес інфраструктурної, інвестиційної та соціально-економічної модернізації сучасного світоустрою.

Поява ініціативи Сі Цзіньпіна свідчить про завершення «епохи Ден Сяопіна», яка характеризувалася прагненням Китаю бути подалі від світових проблем. Згадаймо «24 ієрогліфи» Ден Сяопіна про те, що у зовнішній політиці Китаю слід «холоднокровно спостерігати», «поводитися скромно», «не претендувати на лідерство», «вичікувати в тіні» і «міцно стояти на ногах». Саме навколо цього і закріпилася світове уявлення про норми китайської дипломатії. Нині ж КНР стає провідною глобальною силою, яка усвідомлює свою економічну вагу в світі. Така ситуація кардинально змінює логіку та структуру відносин Китаю зі своїми сусідами, проте не відкидає принципів та механізмів співробітництва.

19-й з’їзд КПК підтримав ініціативу Голови КНР Сі Цзіньпіна «Один пояс, один шлях» та сформулював механізми її реалізації. Ці засади є фундаментом зовнішньої політики Китаю на сучасному етапі:

«Спираючись на реалізацію ініціативи «Один пояс, один шлях», керуючись принципами «спільні консультації», «спільна реалізація» і «спільне використання», необхідно посилювати і оновлювати відкрите співробітництво, формувати загальну архітектуру відкритості, що передбачає взаємовигідну сухопутну і морську взаємодію всередині країни і за кордоном».

14-15 травня 2017 р. у Пекіні відбувся Форум високого рівня з міжнародного співробітництва «Пояс і шлях», у якому взяли участь близько 1200 осіб. Китай надав цій події значення головного міжнародного заходу 2017 року. Під час Форуму було чітко окреслено міжнародну підтримку китайської стратегії «Один пояс, один шлях». Свої делегації надіслали понад 100 держав, в тому числі Україна. Були присутні 29 керівників вищого рівня (президентів і прем’єрів): президенти Аргентини, Білорусії, Чилі, Чехії, Індонезії, Казахстану, Кенії, Лаосу, Філіппін, РФ, Швейцарії, Туреччини, Узбекистану, В’єтнаму; прем’єри Камбоджі, Ефіопії, Фіджі, Греції, Угорщини, Італії, Малайзії, Монголії, Пакистану, Польщі, Сербії, Іспанії, Шрі-Ланки, державний секретар М’янми та інші. На Форумі були присутні генеральний секре-Дж. Кім та Глава Міжнародного валютного фонду К. Лагард. Склад та статус учасників Форуму фактично відповідав саміту G-20 у китайському місті Ханчжоу у вересні 2016 р. На Форум прибули делегації з США і Японії.

Саміт високого рівня не лише продемонстрував значні досягнення у реалізації китайської ініціативи, такі як формування фінансової бази, визначення основних маршрутів та сфер співробітництва, створення базових компонентів нової «шовкової» дипломатії.

Для української делегації, очолюваної Першим Віце-прем’єр-міністром економічного розвитку і торгівлі України Степаном Кубовим, участь у Пекінському форумі була шансом та нагодою розповісти учасникам про потенціал України для реалізації «Поясу і шляху».

Форум високого рівня надав поштовх процесам зміцнення зв’язків між Китаєм та його партнерами, про що свідчать численні приклади міжнародного співробітництва на багатосторонньому та двосторонньому рівнях. Понад 70 країн і міжнародних організацій підписали з Китаєм угоди про співробітництво в рамках ініціативи «Поясу і шляху».

За словами Голови КНР Сі Цзіньпіна, ініціативу «Пояс і шлях» як проект століття буде реалізовано лише в тому разі, якщо її підтримають у світовому масштабі. Очевидно, що Пекінський форум – тільки перша масштабна акція для досягнення цієї мети. Голова КНР Сі Цзіньпін оголосив, що у 2019 р. відбудеться Другий форум, і його проведення в майбутньому стане регулярним.

Китай, пропонуючи власну концепцію, не лише прагне створити дороги й залізничні колії, продумує маршрути для транспортування вантажів. Він прагне створити зону економічної взаємодії і розвитку з країн – учасників цього проекту. Китай намагається використати глобалізацію і сучасну взаємозалежність країн світу з метою знайти баланс інтересів для кожного учасника проекту, зробити його універсальним. Це нове тлумачення глобалізації, спроба Китаю очолити й визначити перебіг процесу, який уже називають «глобалізацією 2.0».

Саме тому на Форумі в Пекіні особливо підкреслювали, що Китай наприкінці 2016 року вже отримав підтримку своєї ініціативи «Пояс і шлях» в ООН і привів її в цілковиту відповідність до цілей глобального розвитку Організації Об’єднаних Націй до 2030 р. Крім того, у торгівельній політиці та своїх планах лібералізації економічних відносин на Шовковому шляху Китай керується засадами СОТ.

Найбільшу увагу в промові голови КНР Сі Цзіньпіна привернули нові плани фінансової підтримки для цієї китайської ініціативи. Серед таких проектів пріоритетного значення надаватимуть науково-технічним обмінам, а також створенню спільних науково-технічних парків. У цілому впродовж найближчих років Китай планує вкласти у створення нового «Шовкового шляху» 124 млрд. дол. США. Слід зазначити, що за оцінками західних аналітиків, загальні інвестиції Китаю в реалізацію ініціативи «Пояс і шлях» у найближчі десятиліття можуть становити 1 трлн. дол. США.

Успіх китайської ініціативи «Один пояс – один шлях» особливо виразним є на тлі спроб Москви реалізувати власний інтеграційний проект ЄврАзЕС. На відміну від формально не інституціоналізованого «Одного поясу, одного шляху» ЄврАзЕС є глибоко забюрократизованою інституцією, яка вимагає від учасників довготермінового погодження позицій з кожного питання. Конкурентоспроможність ЄврАзЕС обмежена низьким ступенем диверсифікації економік її країн, а також незначною часткою внутрішнього товарообігу (9 %). Статутний капітал Євразійського банку розвитку (головного фінансового інституту ЄврАзЕС) складає 7 млрд. дол. США.

Наразі статутний капітал створеного Пекіном Азіатського банку інфраструктурних інвестицій – 100 млрд. дол. США. Сюди слід додати Фонд Шовкового шляху КНР у розмірі 40 млрд. дол. США. Таким чином, фінансові можливості Пекіна перевищують
можливості Москви у 20 разів.

Одним із важливих геополітичних напрямків «Одного поясу, одного шляху» є регіон Центральної Азії (ЦА), в якому перетинаються політичні та економічні інтереси світових лідерів (Китай, США, Європейський Союз) та важливих регіональних держав (Індія, Росія,Туреччина).

Сучасне становище Росії у світі вже негативно відбилося на Центральній Азії як на джерелі великої кількості трудових мігрантів на північ. Втрата робочих місць та зростання расової нетерпимості всередині Росії до працівників з Центральної Азії вже суттєво вплинула на негативне сприйняття Росії як можливого майданчика для покращення власного економічного стану.

Свого часу створення Шанхайської організації співробітництва (ШОС) стало переламним моментом у взаєминах країн ЦА з Китаєм, оскільки саме цей регіон був місцем перетину інтересів глобальних гравців. Важливо згадати, що країнами-засновниками ШОС стали чотири з п’яти країн ЦА (Казахстан, Киргизія, Таджикистан та Узбекистан), а також Росія й Китай. Проте навіть назвою організації підкреслено визначальну роль Китаю у її створенні. Сьогодні, після вступу до ШОС Індії та Пакистану, цю поважну міжнародну інституцію світове співтовариство сприймає як важливий інструмент регіональної взаємодії, створений за ініціативою КНР.

Важливою компонентою зближення країн ЦА з Китаєм є позитивний імідж китайської моделі побудови «соціалізму з китайською специфікою». Ця модель викликала резонансну зацікавленість з боку національних еліт ЦА своєю гнучкістю та нетрафаретністю, зрозумілими перспективами дальшої еволюції.

Тим часом Китай послідовно здійснює політику залучення країн ЦА до власного інтеграційного проекту. У серпні 2017 р. в м. Ляньюньган (провінція Цзянсу, КНР) відбувся вже п’ятий Форум співробітництва «Китай – Центральна Азія». Головною темою цього року було «будівництво мосту співробітництва Шовкового шляху та спільне сприяння мирному розвиткові та процвітанню». У роботі форуму взяли участь представники центральної влади КНР, губернатор провінції Цзянсу, віце-прем’єри Узбекистану й Таджикистану, а також понад 200 представників міністерств та відомств, ділових та наукових кіл. Важливо зазначити, що такі заходи є регулярними та проводяться у різних провінціях Китаю, що створює постійно діючу платформу для співробітництва на регіональному рівні.

Позитивна спрямованість китайської політики партнерства одержала підтримку у політичних еліт країн Центрально-Східної Європи.

У 2012 р. Китаєм та країнами Центрально-Східної Європи (ЦСЄ) ухвалено спільне рішення (за ініціативою китайської сторони) про започаткування формату співробітництва «16+1». Мотиви керівництва країн ЦСЄ також є суто прагматичними та визначаються економічними інтересами країн.

Новий формат взаємодії покликаний сприяти зростанню ефективності співробітництва КНР з Європейським Союзом. До того ж, Пекін розраховує на покращення свого іміджу в Європі для дальшої економічної експансії. Китай наполегливо розвиває формат «16+1», запроваджує його інституалізацію, формує конкретну програму розвитку, в межах якої створено спеціальну кредитну лінію у розмірі 10 млрд. дол. США. Пекін і надалі використовуватиме формат «16+1» для поглиблення власної політичної та економічної присутності в ЦСЄ.

У цьому сенсі формат «16+1» прямо стосується України, якій варто приєднатися до китайської ініціативи із європейського боку. Китай не мав жодних застережень щодо Угоди про асоціацію України з ЄС, неодноразово декларував своє сприйняття України як «важливої країни в Європі» та наголошував на важливості приєднання України до Нового Шовкового шляху. До того ж, рівень розвитку країн ЦСЄ значно ближчий до українського, ніж економіки старої Європи.

На думку китайських експертів, формат «16+1» є найперспективнішим для реалізації проекту створення економічного поясу Нового Шовкового шляху та для здійснення великих інфраструктурних проектів у Європі. Китайською стороною запропоновано європейським партнерам перейти до конкретнішого співробітництва та створити з цією метою спеціальну платформу взаємодії.

Пропонується укладати угоди на місцевому рівні, розширювати співробітництво на рівні середнього та малого бізнесу. Питання координування зосереджуватимуться на торгівлі та інвестиціях, але не на політиці. Проте посилення взаєморозуміння залишається чи не найважливішою метою. Через це особливу увагу приділятимуть тому, аби формат «16+1» не конфліктував із взаєминами Китаю з ЄС загалом та провідним країнам Європи, зокрема. Пекін підкреслює, що співробітництво у форматі «16+1» доповнює та підсилює стратегічне партнерство Китаю та ЄС, що закріплене у плані дій «Китай – ЄС 2020».

Наприкінці листопада 2017 р. у Будапешті відбувся 6-й саміт формату «16+1», на якому прем’єр Держради КНР Лі Кецян анонсував нові китайські інвестиції до країн ЦСЄ у розмірі 3 млрд. дол. США. Китайська сторона планує розширювати свою присутність у ЦСЄ у таких сферах, як торгівля, інвестиції, транспорт, інфраструктура, промисловість, енергетика, сільське господарство. Задля поглиблення інтеграції вперше запроваджується механізм обміну чиновниками між урядами КНР та країн ЦСЄ.

Заплановано створення Комітету зі співробітництва в галузі комерційного права в рамках Ділової ради КНР – ЦСЄ. Комітет сприятиме налагодженню механізмів державного управління та покращенню взаєморозуміння щодо питань бізнесу. Спрощенню процесу фінансування економічних проектів сприятиме створена Міжбанківська асоціація «16+1», на яку Китай виділив 2 млрд. євро.

Вартує уваги те, що російські ЗМІ обмежено та негативно висвітлювали 6-й саміт «16+1», адже посилення ролі Китаю у ЦСЄ автоматично зменшує вплив Росії на країни колишнього соцтабору. Так само, як у ЦА, у регіоні ЦСЄ Росія поступається своїм місцем та роллю Китаю, що йде вгору.

Політиці стримування з боку Вашингтона Пекін протиставляє міжнародне економічне співробітництво та спільний поділ позитивних результатів. У січні 2018 р. офіційний представник МЗС КНР Лу Кан заявив, що китайська сторона має намір зміцнити єднання з Європою стратегій розвитку на основі принципів взаємних консультацій, спільного будівництва та спільного поділу вигоди, стимулювати дальший розвиток китайсько-європейських відносин, спільно з європейською стороною забезпечити процвітання і стабільність на євразійському континенті та разом формувати спільноту єдиної долі.

10 січня ц.р. посол ЄС в Китаї Ганс Дітмар Швайсгут сказав, що у новому році Європа сподівається на подальше поглиблення співпраці з Китаєм. Європейський союз розробляє свою програму взаємних зв’язків на євразійському континенті і реалізовуватиме її разом з ініціативою «Один пояс, один шлях». Експерти прогнозують, що в 2018 році Китай і ЄС продовжать поступово віднаходити механізми реалізації спільних інтересів.

У січні 2018 р. відбувся візит Президента Франції Е. Макрона до Піднебесної. Макрон заявив, що дуже радий, що у 2018 р. насамперед відвідав Китай і став першим лідером країни Євросоюзу, який відвідав Китай після 19-го з’їзду КПК. Французька сторона надає великого значення зміцненню двостороннього співробітництва в рамках «Одного поясу – одного шляху» та вважає, що ця ініціатива має важливе стратегічне значення. Водночас Голова КНР Сі Цзіньпін заявив, що Китай рішуче підтримує європейську інтеграцію і намір сприяти досягненню ще більшого розвитку китайсько-європейських всебічних відносин стратегічного партнерства. Китай вітає активну участь європейських країн у будівництві «Одного поясу, одного шляху». Під час своєї триденної поїздки Е. Макрон, який нині став провідним голосом Європейського Союзу, підтримав стратегічну китайську ініціативу.

На цьогорічному Всесвітньому економічному форумі у швейцарському Давосі (ВЕФ) близько 350 VIP-персон, серед яких понад 60 лідерів країн, розмірковували над тим, що необхідно розробити нову модель співпраці, яка охоплювала б інтереси не вузького кола осіб, а долю людства загалом. Нескладно помітити, що набагато раніше майже дослівно таке завдання для людства сформулювавКитай. Цю ідею послідовно розвиває і реалізовує уряд КНР у своїх міжнародних проектах, в тому числі, в ініціативі «Один пояс, один шлях».

Китайську делегацію на Форумі очолював член ЦК КПК, директор Головного офісу Центральної групи керівників з питань економіки та фінансів КНР Лю Хе. Радник Голови КНР Сі Цзіньпіна з економічних питань, 66-річний технократ з Гарвардською освітою має репутацію реформатора, безліч контактів за межами Китаю і повагу у міжнародних фахових колах.

В останньому науковому дослідженні Лю Хе, опублікованому в 2013 р., він пояснив структурні причини глобальної фінансової кризи 2008 року та Великої депресії. У своїй праці він доводить, що у кризах винні популізм, ліберальна грошово-кредитна політика та надмірно великий розрив у доходах. Дослідження «Порівняльне вивчення двох глобальних криз» отримало найвищу економічну нагороду в Китаї у липні 2014 р.

Наскрізною темою виступу Лю Хе на ВЕФ 2018 була необхідність посилення співпраці для подолання викликів, з якими жодна держава окремо неспроможна впоратися. У своїй доповіді він наголосив, що необхідно поглиблювати взаєморозуміння, інклюзивність і взаємодовіру, налагоджувати тіснішу ділову співпрацю, просувати формування міжнародних відносин нового типу та сприяти створенню спільноти з єдиною долею для всього людства. Основними пріоритетами для Китаю як другої економіки світу буде посилене впровадження реформ у сфері сервісу, забезпечення не швидкого, а якісного зростання, зменшення фінансових ризиків, подолання бідності та запобігання забрудненню навколишнього середовища.

Лю Хе також анонсував відкриття внутрішнього ринку Китаю для західних компаній та лібералізацію фінансової сфери. КНР і надалі інтенсивно інтегруватиметься з міжнародними торговими правилами і поліпшуватиме доступ до власних ринків. Китай планує суттєво відкрити доступ до сектору державних послуг, особливо фінансового, і створити привабливіше інвестиційне середовище. Лю Хе пообіцяв міжнародній спільноті, що деякі заходи Піднебесної навіть перевищать всі можливі очікування.

Цього січня у Давосі засновник і голова ради директорів компанії Alibaba Group Джек Ма під час свого виступу на ВЕФ підтримав тези Голови КНР Сі Цзіньпіна і директора Головного офісу Центральної групи керівників з питань економіки та фінансів КНР Лю Хе. Джек Ма нагадав, чим закінчилися попередні промислові революції: перша – Першою світовою війною, а друга – Другою. У найближчі тридцять років нам судилося знову пережити світову війну, але, прогнозує Джек Ма, це вже буде не війна одних народів проти інших, це буде війна проти хвороб, проти забруднення навколишнього середовища, війна проти бідності, адже виклики вимагають від людства спільного розв’язання глобальних проблем.

Китайський мільярдер став одним з небагатьох учасників Форуму, хто не лише окреслив проблеми, а й запропонував, що вже сьогодні має робити людство, аби не боятися майбутнього і бути конкурентоспроможним порівняно з машинами. На його думку, до 2030 року роботи зможуть зайняти близько 800 млн. робочих місць. Якщо не змінити системи освіти, за 30 років людство опиниться в біді. Самих знань тепер недостатньо, запевняє Джек Ма, нам треба навчати дітей чогось унікального, у чому машина не зможе перевершити людини.

Йдеться про так звані soft skills: цінності, переконання, об’єктивне мислення, командну роботу і турботу про інших. Дітей вже зараз треба навчати за допомогою творчого, інноваційного підходу. Засновник компанії Alibaba Group, в минулому простий китайський вчитель, висловив своєчасні і зрозумілі ідеї щодо розв’язання проблем, які непокоять світ. Логічно очікувати, що нова система освіти сприятиме появі нової філософії міжнародних відносин та призведе до появи якісно нової генерації світової еліти. А наразі експерти відзначили хорошу командну роботу китайської делегації на полях Давосу-2018.

У 2017 році економіка Китаю зросла на 6,9% проти очікуваних 6,5%. Проте критичний погляд експертів передбачає, що цього року у китайської економіки буде не все так вдало. Втім, Стів Цан, директор китайського інституту SOAS в Лондонському університеті, висловив думку, що китайський уряд все одно запроваджуватиме ту політику, яку КПК вважає доброю для Китаю та партії, а не ту, яку вважає доброю для себе еліта в Давосі.

Китай на 19-му з’їзді КПК накреслив нову дорожню карту, спираючись на «цілі двох столітніх ювілеїв». Перша столітня мета: до 2021 року, тобто до столітньої річниці заснування Компартії Китаю, побудувати «середньозаможне суспільство». В рамках цієї мети Китай має досягти масового процвітання та практично ліквідувати бідність. Друга столітня мета Китаю – перетворити країну на «повністю розвинену і передову країну» до 2049 р., тобто до 100-річчя створення КНР.

Таким чином, Китай обрав стратегію економічного розвитку, спрямовану на піднесення рівня життя всередині країни та на поширення його впливу і зміцнення як світової держави. Відповідно зовнішня політика КНР стає все активнішою, як того вимагають національні інтереси другої (а незабаром і першої) економіки світу.