22 Лип 2018

Гончарук А., Кіктенко В. Відносини Україна – Китай. Березень – червень 2018 // TRUMAN Index. – 2018. – №3(7). – С. 13-17.

Українсько-китайські взаємини в березні-червні 2018 року залишалися важливим напрямом зовнішньої політики України. Він, з одного боку, істотно впливає на подальший розвиток української економіки та соціально-економічне зростання українських регіонів, а з іншого – й досі залишається поза увагою української політичної еліти. Китай традиційно дистанціюється від внутрішньополітичного життя інших країн, навіть власних стратегічних партнерів. Тож наближення президентських та парламентських виборів в Україні неминуче послаблює двосторонній політичний діалог, який на тлі активної взаємодії України із США та ЄС видається млявим і позбавленим будь-якої інтриги. У вітчизняному експертно-аналітичному середовищі навіть заговорили про «стагнацію українсько-китайських відносин» у першій половині 2018 року.

Наразі актуальними завданнями для української дипломатії залишається організація та підготовка візиту на найвищому рівні. Прямі переговори Президента України та Голови КНР мають стати найважливішою подією української зовнішньої політики, зокрема на азійському напрямку, незалежно від внутрішньополітичної ситуації в Україні.

Аналіз двосторонньої міждержавної взаємодії свідчить про збереження позитивної динаміки в контактах керівників міністерств та відомств України та Китаю. З огляду на це варто відзначити дві тенденції. Перша: на відомчому рівні склалося правильне розуміння ролі Китаю у забезпеченні завдань розвитку та модернізації української промисловості та сільського господарства. Наші чиновники безпосередньо пов’язують майбутнє своїх галузей із поглибленням співпраці з Піднебесною. Інша тенденція свідчить про поступову конкретизацію українсько-китайського економічного співробітництва, коли на зміну гаслам про «дорожні карти» приходить повсякденна робота над реальними двосторонніми проектами.

Протягом зазначеного періоду наочно проявилася важлива особливість українського підходу до взаємин із Піднебесною. Якщо з китайського боку функцію модератора двосторонньої співпраці виконують відповідні державні органи КНР на чолі з МЗС, то з українського відносинами з Китаєм опікується громадянське суспільство в особі науково-експертного співтовариства. Цим, зокрема, пояснюється численність двосторонніх заходів, у яких українськими співорганізаторами були НАНУ, Асоціація китаєзнавців України, ТПП України, аналітичні та дослідницькі центри.

Також варто зазначити, що у випадку з Китаєм гуманітарний напрямок двосторонньої співпраці певним чином компенсує кволість державних структур, які мали б виконувати роль локомотива подальшого розвитку відносин.

Див. повний текст.