Голод В. Ю. Протекціонізм України як засіб обмеження торгівлі з Китаєм: критичний аналіз

Застосування протекціоністських заходів на прикладі антидемпінгового розслідування стосовно імпорту в Україну шприців медичних з Китайської Народної Республіки

В. Ю.Голод
кандидат економічних наук, член правління Української асоціації китаєзнавців

З метою розвитку національної економіки та зміцнення позицій на світовій арені держави формують власну зовнішньоторговельну політику. Більшість країн світу прагнуть до лібералізації зовнішньоторговельних відносин, а саме до розвитку взаємовигідної торгівлі залежно від національної конкурентоспроможності. Основним регулятором міжнародних торговельних відносин є Світова організація торгівлі (СОТ), що об’єднує 164 країни. З 2001 року до СОТ приєднався Китай, а з 2008 року – Україна.

ОСНОВНИМИ ПРАВИЛАМИ ТА ПРИНЦИПАМИ В РАМКАХ СОТ Є:

  • Недискримінація: однакові сприятливі умови для всіх членів СОТ;
  • Режим найбільшого сприяння для всіх членів СОТ у разі надання особливих умов для однієї країни;
  • Національний режим: заборона дискримінації іноземних товарів та послуг;
  • Принцип взаємності: використання переваг від вступу до СОТ, але й виконання зобов’язань в рамках СОТ; взаємні поступки та послаблення митних бар’єрів;
  • Принцип зобов’язання: СОТ встановила межу тарифних зобов’язань, зміну яких може бути застосовано лише шляхом взаємних переговорів між країнами;
  • Принцип запобіжних заходів: незважаючи на усі викладені вище принципи, уряд країни має право застосовувати протекціоністські заходи, що обмежують торгівлю.

ПРОТЕКЦІОНІЗМ – це економічна політика держави, яка спрямована на захист національного виробника від іноземної конкуренції засобами обмеження міжнародної торгівлі через стримування імпорту високо конкурентної іноземної продукції або через стимулювання експорту вітчизняної продукції.

ОСНОВНИМИ ІНСТРУМЕНТАМИ ПРОТЕКЦІОНІСТСЬКОЇ ПОЛІТИКИ Є:

  • Тарифні бар’єри або митні збори (мита). Значне підвищення мита робить імпорт продукції невигідним, підвищуючи цим конкурентоздатність національного товаровиробника;
  • Нетарифні бар’єри – обмеження або повна заборона на імпорт засобами квотування, ліцензування тощо;
  • ПІДТРИМКА ЕКСПОРТУ – особливі умови для національного товаровиробника через дешеве кредитування, надання пільг та субсидій тощо.

Тарифні бар’єри є найтрадиційнішим засобом захисту національного товаровиробника. Однак цей інструмент має як позитивні, так і негативні наслідки. Створення конкурентних умов для внутрішніх підприємств через збільшення імпортних мит призводить до суттєвого зменшення або повної зупинки імпорту, а значить, і надходжень до державного бюджету.

СЕРЕД ОСНОВНИХ ПОЗИТИВНИХ НАСЛІДКІВ ПРОТЕКЦІОНІЗМУ МОЖНА ВИДІЛИТИ:

  • Заохочення національного виробництва в умовах низького імпорту або його відсутності;
  • Урівноваження торгового та платіжного балансу. Як правило, вдаються до цього засобу
    при високому зовнішньому борзі;
  • Боротьба з безробіттям через створення робочих місць.

ДО НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ ПРОТЕКЦІОНІЗМУ ЗАРАХОВУЮТЬ ТАКІ ЧИННИКИ:

  • За відсутності конкуренції на внутрішньому ринку, зникають стимули вдосконалення виробництва;
  • За відсутності конкуренції можливе виникнення монополії національного виробника, а значить обмеження свободи вибору для споживача;
  • Вірогідність відповідних протекціоністських дій з боку країн – партнерів;
  • Протекціоністська політика часто призводить до торгових війн та використовується як засіб політичного тиску.

Рисунок 1. Динаміка імпорту товарів до України (млн. дол. США) в період 2013-2016 рр.

Джерело: Державна служба статистики України

Рисунок 2. Динаміка імпорту товарів з КНР до України (млн. дол. США) в період 2013-2016 рр.

Джерело: Державна служба статистики України

В рамках теми застосування протекціоністських заходів цікавим є приклад антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну шприців медичних походженням з Республіки Індія, Турецької Республіки і Китайської Народної Республіки (Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 25.10.2017 № АД-379/2017/4411-05, опубліковане в «Урядовому кур’єрі» від 02.11.2017 р.). Ініціатором розслідування виступає ПАТ «Гемопласт», який надав до Міністерства економічного розвитку та торгівлі України інформацію, згідно з якою імпорт до країни шприців походженням з Республіки Індія, Турецької Республіки і Китайської Народної Республіки міг здійснюватися за демпінговими цінами.

ЦЕЙ ПРИКЛАД МОЖЕ БУТИ ЦІКАВИМ ДЛЯ ОКРЕМОГО ВИВЧЕННЯ З ПЕВНИХ ПРИЧИН:

  1. Розслідування все ще триває, тобто заключне рішення Мінекономрозвитку не винесене. Будь-яке обговорення чи публікація можуть вплинути на результат розслідування. Цікаво, чи будуть вжиті протекціоністські заходи, чи будуть підтримані принципи вільної торгівлі.
  2. Матеріали скарги є публічною неконфіденційною інформацією. Кожна зацікавлена особа може проаналізувати опубліковані дані. У відповідності з п.п. 4-6 ст. 9 Закону України “Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну” від 22.12.1998 року № 332-XIV, зацікавлені сторони мають право подавати Мінекономрозвитку додаткову інформацію, надавати коментарі з питань розслідування тощо.
  3. Частка ПАТ «Гемопласт» у вітчизнятому виробництві шприців в 2014 – 2016 р.р. складала 96,7%. Звертаючись до Мінекономрозвитку із проханням застосувати антидемпінгові мита до постачальників з КНР, Турції та Індії, ПАТ «Гемопаст» має можливість за допомогою антидемпінгових заходів стати фактичним монополістом ринку шприців в Україні.

Проаналізувавши інформацію та докази про демпінгування, що призвели до порушення розслідування, можна надати такі коментарі:

1. Ініціатор розслідування ПАТ «Гемопласт» наводить статистичні дані щодо різкого зростання імпорту шприців впродовж 2016 – початку 2017 років порівняно з 2013-2015 роками, що є об’єктом антидемпінгового розслідування.

Зниження імпорту відбувалося впродовж 2013-2015 років та пояснюється перш за все економічною та політичною кризою в Україні та відповідає тенденції зниження загального імпорту до країни. Зростання в 2016 – на початку 2017 років пояснюється загальним пожвавленням економіки України (див. Рис. 1).

Тенденцію змін обсягу імпорту повторює загальний імпорт товарів з КНР до України впродовж аналогічного періоду (див. Рис. 2).

Варто також взяти до уваги той факт, що в 2009 році Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі були введені на 5 років (і були чинними до 2014 року включно) диференційовані ставки антидемпінгового мита від 24% до 347% для імпорту шприців з КНР та низки інших країн. Тому очевидно, що статистика 2013 та 2014 року не може бути взята за основу в цьому розслідуванні, оскільки в цей період діяли антидемпінгові мита, що робили імпорт шприців економічно невигідним. З цих причин обсяги імпорту в 2014, 2015, 2016 роках є абсолютно неспівставними величинами. Як доказ, згідно даних ПАТ «Гемопласт» імпорт шприців 2 мл (найпопулярніший типорозмір) з Китаю в 2014 році становив лише 1 тонну, в 2015 році – 21 тонну, а в 2016 році – 235 тонн.

Важливим є факт, що стерильна продукція, якою є шприци, для імпорту в Україну має пройти процедуру реєстрації та аудиту підприємства в країні виробництва. Це потребує певного часу. Тому очевидно, що статистику 2015 року також не можна брати до розрахунків тенденції торгівлі через те, що після зняття антидемпінгових мит компаніям-імпортерам знадобився майже рік на виконання вищевказаних процедур.

Отже, очевидно, що аналіз тенденцій імпорту шприців медичних за період 2013-2015 рр. не є об’єктивним через нетарифні бар’єри та необхідні підготовчі дії для ввезення стерильної продукції після зняття антидемпінгових мит.

За даними Державної служби статистики України, в 2016 році відбулося незначне (на 15% порівняно з 2015 роком) зменшення вартості імпорту товарів з КНР за кодом УКТ ЗЕД 9018311000 (шприци з голками чи без голок) (див. Таблицю 1). Це пояснюється тим, що в період дії нетарифних обмежень (антидемпінгових мит) відбувався імпорт дорожчих видів шприців, а не 2 мл, 5 мл, через високе імпортне мито. Варто врахувати той факт, що падіння ціни в 2016 році, можливо, також було зумовлене зростанням конкуренції серед підприємств-виробників КНР, що спонукало знижувати ціни з метою виходу на нові ринки. Цей факт спостерігаємо на тематичних міжнародних виставках, де присутність китайських виробників шприців стає з року в рік більш чисельною.

Таблиця 1. Імпорт товарів в Україну з КНР за кодом УКТ ЗЕД 9018311000

Джерело: Державна служба статистики України

Згідно Таблиці 1, в 2016 році відбулося збільшення обсягу імпорту шприців (всього за групою) порівняно з 2015 роком у 1.8 раза, що відповідає реальній потребі ринку України на усі типорозміри за умови стандартних ввізних мит.

Для порівняння наводимо дані українського експорту шприців в період 2013–2016 рр. за кодом УКТ ЗЕД 9018311000 (Таблиця 2).

Таблиця 2. Обсяг українського експорту шприців в період 2013 -2016 рр. за кодом УКТ ЗЕД 9018311000

Джерело: Державна служба статистики України

Слід звернути увагу на той факт, що середня ціна імпорту в Україну майже збігається з середньою ціною українського експорту. Це доводить, що ринкова вартість в середньому за групою, незалежно від країни походження коливається в однаковому діапазоні (Рис. 3).

Рисунок 3. Порівняння средніх українських цін експорту та середніх китайських цін імпорту до України в дол. США за тону за кодом 9818310000

Варто зазначити, що введення антидемпінгових мит в минулий період 2009-2014 рр. призвело до падіння загальних продажів шприців та збільшення їхніх цін на ринку України. В період дії антидемпінгових мит зріс попит на шприц 10 мл, на який діяли найвищі тарифи. Це свідчить про те, що споживач був готовий сплачувати вищу ціну за імпортні шприці вищої якості. Така ситуація не сприяє лікарям та пацієнтам та не відповідає природнім потребам ринку.

Таблиця 3. Внутрішні та зовнішні ціни китайських шприців у розрізі типів шприців у 2016 р. (незалежно від країни експорту)

Джерело: дані виробника «JIANGXI HONGDA MEDICAL EQUIPMENT GROUP LTD».

Можна погодитися із фактом, що ціни шприців на внутрішньому ринку КНР відрізняються від ціни експорту. Але різниця незначна (до 15%) (див. Таблицю 3), та на це є цілком економічні пояснення:

  1. В рамках державної програми сприяння експорту діє безперешкодне повернення ПДВ експортерам на рівні 17%, що враховується в ціні експорту.
  2. Умови співпраці з закордонними покупцями вигідніші, ніж продаж внутрішньому споживачу. В першому випадку китайський виробник отримує попередню оплату 30-50% перед тим, як розпочати виробництво, а решту оплати (остаточний розрахунок) – майже відразу після відвантаження. У випадку з китайським покупцем (в більшості, це державні медичні установи) – через 180 днів після постачання товару. Користуючись кредитними коштами, китайські виробники шприців вимушені враховувати відсотки за кредитом у ціні продажу на внутрішньому ринку.

Скарга ПАТ «Гемопласт» містила недостовірні дані щодо ваги шприців (кількість штук в 1 кг) у розрізі типорозмірів, збільшивши їх від 1.5 до 2 разів, що призвело до викривлення результату обчислень номінальної вартості шприца.

Таблиця 4 демонструє підрахунок номінальної вартості 3-компонентного шприца на внутрішньому китайському ринку. Середню вагу шприца було визначено шляхом зважування на спеціальних терезах (вага нето шприців в індивідуальній упаковці без транспортного пакування).

Таблиця 4. Розрахунок вартості трикомпонентних шприців на внутрішньому китайському ринку

Для порівняння, ціни підрахунку ПАТ «Гемопласт» становили 7,03, 6,93 та 6,68 дол./кг відповідно на 2 мл, 5 мл, 10 мл., тобто різниця з даними аналізу, наведеними в Таблиці 4, в 1.6 – 2.2 рази.

Аналізуючи ціни на шприци на внутрішньому українському ринку, можна отримати ще одну цікаву статистику. Таблиця 5 демонтрує ціни ПАТ «Гемопласт» на двокомпонентні шприци ТМ «Стандарт» для бюджетних організацій при максимальній знижці 40% та вхідні ціни на китайські трикомпонентні шприці після доставки та сплати усіх мит (для прикладу, наведено ціни китайської компанії-виробника JIANGXI HONGDA MEDICAL EQUIPMENT GROUP LTD). З Таблиці 5 видно, що шприці українського виробництва доступні за нижчою ціною, ніж альтернативні китайські.

Таблиця 5. Порівняльна таблиця вхідних цін на українському ринку

Розрахунки та дані, наведені в Таблицях 4 та 5, доводять відсутність будь-якого демпінгу з боку китайських постачальників.

Попит на шприци є постійним та стабільним в розрізі типу за нормальних умов. Дійсно, є факт конкуренції національних виробників з імпортними аналогами, наприклад, з китайськими, з причини нижчої собівартості цих виробів у країнах походження імпорту та інших конкурентних переваг, серед яких можна назвати високотехнологічне, повністю автоматичне високопродуктивне обладнання. За умов чесної конкуренції імпортовані шприци мають відповідати міжнародним стандартам. Щодо цього необхідно посилити заходи контролю зі сторони відповідних органів.

Сумарно два (а фактично – один) український виробник одноразових шприців не може покрити потреби українського ринку.

Минулий досвід введення антидемпінгових мит не дав свого результату. Наявний факт викривлення структури споживання шприців на користь тих, до кого не були вжиті заходи; монополізація ринку; штучне завищення цін на внутрішньому ринку; нав’язування невигідних умов співпраці. Як доказ можна навести зростання цін на продукцію ПАТ «Гемопласт» (на шприци 2 мл, 5 мл, 10 мл) в минулий період чинності антидемпінгових мит: в 2016 році відбулося збільшення на 80 – 100% порівняно із 2014 роком.

В умовах ринкової економіки, в рамках виконання зобов’язань країн – членів СОТ, протекціоністські заходи, що обмежують торгівлю, мають застосовуватись лише у виняткових випадках. Введення антидемпінгових мит може призвести до дефіциту та збільшення цін, від чого не виграють ані споживачі, ані уряд України; постраждають компанії-імпортери, які також створюють робочі місця. Імпорт різко скоротиться, як і надходження до бюджету.

Вибір між протекціоністськими заходами чи механізмами вільної торгівлі завжди складний для держави, тому й існує довга процедура розслідування. Кожна зацікавлена сторона має надати достатньо аргументів на захист своїх інтересів та країни в цілому. Підтримка національного виробника, створення нових робочих місць – безумовно корисні для розвитку національної економіки. При цьому важливо не допустити створення монополії та задоволення корисливих бажань окремих компаній.