Гальперіна Л. П. 40 років Політики реформ та відкритості: зростання високотехнологічного експорту Китаю

Л. П. Гальперіна
к. е. н., професор, Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

За 40 років Політики реформ та відкритості від 1978 року донині Китай досяг значного успіху, ставши другою економікою у світі, державою з найбільшими золотовалютними резервами, найбільшим світовим кредитором, найпотужнішим експортером, випереджаючи з 2009 р. США та Німеччину, найзначнішим імпортером більшості сировинних та багатьох паливно-енергетичних ресурсів. В умовах зміни конфігурації глобальних ринків під впливом 4-ї Промислової революції, КНР виступає в ролі світового лідера за темпами зростання промислового та фінансового потенціалу. Таких результатів вдалося досягти завдяки політичній стабільності, послідовному та цілеспрямованому державному регулюванню з використанням економічних та адміністративних принципів управління, гнучких адаптаційних механізмів, які застосовувалися на тих чи інших етапах реформування. Результатом реформ та відкритості стало застосування елементів ринкових засад та конкуренції, реструктуризація корпоративного сектора та підтримка приватного підприємництва. З моменту початку реалізації політики реформ і відкритості приватні підприємства стали новою силою для комерційного розвитку. На їх частку припадає відповідно 90, 48 і 49 % внутрішньої торгівлі, експорту та інвестицій за кордоном, повідомив в інтерв’ю кореспонденту Сіньхуа Міністр комерції КНР Чжун Шань [1].

ВАЖЛИВИМ РЕЗУЛЬТАТОМ ПОЛІТИКИ РЕФОРМ І ВІДКРИТОСТІ СТАЛА БЕЗПРЕЦЕДЕНТНА ЕКСПОРТНА ЕКСПАНСІЯ КИТАЮ. Питома вага експорту Китаю становила у 2017 р. 12,9% у світовому показнику [2], загальна вартість експорту сягнула 2,26 трлн. дол. США, збільшившись на 7,9%, а імпорт становив 1,84 трлн. дол. США, збільшившись на 15,9%, торговий профіцит склав 422,51 млрд. дол. США, що на 17% менше, ніж попереднього року [3]. Топ-10 країн-імпортерів продукції Китаю складають США, на які припадає 19% китайського експорту, Гонконг (КНР) – 12,3%, Японія – 6,1%, Республіка Корея – 4,5%, В’єтнам – 3,2%, Німеччина – 3,1%, Індія – 3%, Нідерланди – 3%, Великобританія – 2,5% та Сінгапур – 2% [4].

Економічна модель Китаю неодноразово змінювалася впродовж реалізації політики реформ і відкритості. Нова економічна парадигма розвитку Китаю мала як внутрішні, так і зовнішні чинники, пов’язані із повільним відновленням світової економіки після світової фінансово-економічної кризи, з поверненням західних виробництв до країн базування, посиленням протекціоністських заходів в багатьох країнах світу.

Таким чином змінилася роль експорту в економічному зростанні Китаю. Впродовж 2000–2017 рр. країни-експортери демонструють різні економічні моделі, що має прояв у різниці в значеннях частки експорту товарів та послуг від ВВП. Для Китаю найвище значення, 36%, становила частка експорту у ВВП у 2006 р., а починаючи з 2008 р. цей показник почав знижуватися, і у 2017 р. становить 19,8%, хоча саме з 2009 р. Китай став лідером світового експорту.

При цьому США – друга за розміром світового експорту країна, та Японія мають значно нижчі значення цього показника. Разом з тим, для інших країн, які мають значний експорт, передусім для Німеччини та країн Єврозони, характерне високе значення експорту товарів та послуг від ВВП. Відмітимо, що економіка України більшою мірою залежна від експорту, частка якого у ВВП становить 47,9% (Рис. 1). Наразі в Китаї відбувається переосмислення сутності та перспектив політики реформ та відкритості в нову епоху розвитку, яку означено програмними документами КНР та ініціативами «Один пояс, один шлях», побудови суспільства спільної долі тощо.

Рис. 1. Частка експорту товарів та послуг від ВВП Китаю, Німеччини, Японії, США, країн Єврозони, ЄС-28 та України, 2000–2017 рр., %

Джерело: побудовано за даними Світового банку [5].

У сучасному глобалізованому світі лідерство країни визначає інноваційно-технологічний рівень. Одним із важливих результатів політики реформ та відкритості, яка розпочалася з 1978 р. і мала декілька етапів впровадження, став потужний інноваційний розвиток КНР. У рейтингу 2018 р. Китай посів 17 місце за Глобальним інноваційним індексом [6], що краще, ніж у попередньому 2017 р. [7], коли Китай посідав 22 місце, тоді як у 2008/2009 рр. це було лише 37 місце [8], а у 2007 р. – 29 [9]. Зазначимо, що за складовою цього індексу «використання знань та технологій», яка охоплює індикатори результатів винаходів та інновацій, Китай посідає п’яте місце у світі, а за складовою «рівень розвитку бізнесу» Китай входить до топ-10 країн з дев’ятим місцем за рейтингом з поміж 126 країн [6].

Успіх в інноваційному розвитку Китаю демонструє в основному підвищувальний тренд вартості високотехнологічного експорту (зниження відбулося лише у 2009 р. у зв’язку зі зниженням попиту з боку країн-партнерів внаслідок світової фінансово-економічної кризи). Показовим є факт, що Китай був головним партнером для високотехнологічного імпорту в ЄС, випередивши Сполучені Штати та Швейцарію у 2017 р. Це певною мірою пов’язане з реалізацією геоекономічної моделі ЄС та торговельними суперечками між США та Китаєм.

На рисунку 2 показано динаміку вартості високотехнологічного експорту окремих країн світу та угруповань (Китаю, Німеччини, Японії, США, країн Єврозони та ЄС-28) впродовж 2000-2016 рр. Так, у 2000 р. Китай мав найнижче значення вартості високотехнологічного експорту, але, починаючи з 2004 р., випередив Японію та Німеччину, у 2005 р., крім цих країн, позаду залишив США, а у 2012 р. – сукупне значення країн Єврозони (Рис. 2).

Рис. 2. Вартість високотехнологічного експорту Китаю, Німеччини, Японії, США, країн Єврозони, ЄС-28, 2000-2016 роки, млрд. дол. США

Джерело: побудовано за даними Світового банку [5].

Стосовно України зазначимо, що вартість високотехнологічного експорту коливалася від мінімального значення 0,5 млрд. дол. США у 2000–2001 рр.. до максимального – 2,6 млрд. дол. США у 2012 р. Останні офіційні дані є за 2015 р. – 1,4 млрд. дол. США, що в 396 разів менше за показник КНР (розраховано за даними [5]).

Відносний показник частки високотехнологічного експорту Китаю в загальній вартості експорту готової продукції Китаю, Німеччини, Японії, США, країн Єврозони, ЄС-28 та України в динаміці за 2000–2016 рр. іще наочніше демонструє успіхи Китаю. Діаграми, побудовані за даними Світового банку демонструють з 2009 р. значне перевищення Китаєм за цим показником інших країн, обраних для порівняння (Рис. 3).

Рис. 3. Частка високотехнологічного експорту Китаю в загальній вартості експорту готової продукції Китаю, Німеччини, Японії, США, країн Єврозони, ЄС-28 та України, 2000-2016 рр.

Джерело: побудовано за даними Світового банку [5].

Серед високотехнологічних товарів найбільшу питому вагу в експорті КНР мають товари групи «електроелектронне обладнання» (26,4% від вартості експорту готової продукції), окремі види товарів групи «котли машин; ядерні реактори тощо» (16,4%), «оптичні, фототехнічні та медичні апарати» (3,2%). Частка інших видів високотехнологічної продукції не перевищує одного відсотка в загальній вартості експорту готової продукції (див. Табл. 1).

Табл. 1. Експорт КНР за окремими високотехнологічними товарами, 2016 р.

Джерело: побудовано за даними [4].

Таким чином, важливим успіхом політики реформ і відкритості є потужні інноваційні досягнення Китаю, які мають наслідком зростання високотехнологічного експорту країни та посилюють глобальне лідерство КНР.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Минкоммерции КНР заявило о готовности оказать поддержку частным предприятиям. – Available from http://russian.mofcom.gov.cn/article/speechheader/201811/20181102806916.shtml.

2. List of exporters for the selected product in 2017. Product : TOTAL All products. – Available from https://www.trademap.org/Country_SelProduct.aspx?nvpm=1|||||TOTAL|||2|1|1|2|1|1|2|1|1.

3. Brief Statistics on China’s Import & Export in December, 2017. – Available from http://english.mofcom.gov.cn/article/statistic/BriefStatistics/201804/20180402733509.shtml

4. Website International Trade Centre UNCTAD/WTO (ITC). – Available from https://www.trademap.org/Index.aspx.

5. World Bank Open Data from The World Bank. – Available from https://data.worldbank.org/indicator

6. Global innovation Index 2018. – Available from https://www.globalinnovationindex.org/userfiles/file/reportpdf/gii-full-report-2018.pdf

7. Global innovation Index 2017. – Available from https://www.globalinnovationindex.org/userfiles/file/reportpdf/gii-full-report-2017.pdf

8. Global innovation Index 2008-2009. – Available from https://www.globalinnovationindex.org/userfiles/file/GII-2008-2009-Report.pdf

9. The power of innovation/ Our worldwide index discovers how nations have responded to the challenges of globalization/ Page 26. – Available from https://www.globalinnovationindex.org/userfiles/file/GII-2007-Report.pdf Website International Trade Centre