Форум міжнародного співробітництва «Один пояс, один шлях» – новий етап реалізації китайської стратегії глобального розвитку і міжнародного співробітництва

О. А. Коваль. Журналіст-міжнародник, член правління Української асоціації китаєзнавців

14-15 травня 2017 року Пекін став місцем проведення найбільшої в цьому році світової події на території Китаю – Форуму міжнародного співробітництва «Один пояс, один шлях». Делегації з понад 100 країн світу (29 з них на рівні лідерів держав і урядів) та представники понад 50 міжнародних організацій прибули до китайської столиці, щоб обговорити китайську ініціативу «Один пояс, один шлях», яка складається з двох компонентів – Економічний пояс Шовкового шляху та Морський Шовковий шлях XXI століття. Гаслом форуму було визначено: «Посилювати міжнародне співробітництво і спільно будувати «Пояс і шлях» заради розвитку з обопільним виграшем».

Від ідеї до реальності

Форум під головуванням самого автора ініціативи – голови КНР Сі Цзіньпіна – вочевидь, мав своєю метою ще раз роз’яснити світовому товариству сутність китайської ініціативи. Адже за майже 4 роки з моменту її проголошення, вона поступово  доповнювалася,  стала стратегією внутрішнього розвитку Китаю і одночасно перетворилася на своєрідне стратегічне бачення нового світового ладу, яку китайські керманичі просувають як свій “проект століття”, що допоможе вийти людству на шлях сталого розвитку та економічного спів-робітництва. Але це також і певна світоглядна концепція, спрямована на те, аби людство облишило ворожнечу, зрозуміло взаємозв’язок і взаємну залежність усіх країн, змогло згуртуватися навколо спільних ідей розвитку і мирного співробітництва.

Напередодні форуму у Пекіні було видано книгу «Спільне будівництво “Одного поясу, одного шляху”: ідея, практика і внесок Китаю», де було окреслено ключові принципи та ідеї ініціативи, її територіальні межі, а також наголошувало-ся на вже практичних здобутках і конкретних досягненнях Китаю та країн світу у реалізації спільного будівництва “Одного поясу, одного шляху”. Китай заявив, що реальність останніх років довела необхідність розвивати з декількома країнами особливі стосунки, щоб вони стали певним взірцем для інших і довели практичні переваги від участі країн у ініціативі “Одного поясу, одного шляху”, залучили до неї ще більше учасників.

Але й надалі ініціатива будівництва “Одного поясу, одного шляху” залишається відкритою для всіх країн, незалежно від їх розмірів, політичного устрою та економічної могутності. І якщо географічно вона головним чином обмежувалася континентом Євразії та навколишніми морями та океанами, то сьогодні ми є свідками, що на Форум міжнародного співробітництва “Один пояс, один шлях” до Пекіна прибули делегації з Африки, Латинської та Південної Америки, Океанії. Ці континенти та регіони теж поступово втягуються в орбіту впливу китайської ініціативи. Очевидно, що головні переваги ініціатива “Одного поясу, одного шляху” несе країнам, що розвиваються, та тим, які прагнуть більш ефективно використовувати можливості глобалізації. Сьогодні на них припадає 60% частка у забезпеченні зростання світової економіки, а отже, саме вони можуть тепер скористатися перевагами сучасної економічної архітектури. Усі китайські проекти вздовж “Поясу і шляху” направлені на підвищення рівня та якості життя людей, у тих країнах, які через хиби незбалансованого розвитку регіонів світу не отримали свою частку від економічних зисків, які головним чином концентрувалися у кількох розвинених країнах.

У рамках ініціативи “Один пояс, один шлях” усі учасники мусять прагнути до обопільного зиску та обопільного виграшу, використання переваг одне одного на основі рівності та взаємної доповнюваності. Це таке співробітництво, під час якого країни спільно створюють нову глобальну систему економічного управління шляхом спільних консультацій, спільного будівництва та спільного користування результатами.

Через політичні консультації Китай намагається визначити можливість поєднання національних стратегій розвитку окремих країн чи планів міжнародних організацій з принципами та ідеями, які закладені у ініціативу “Один пояс, один шлях”. Як було заявлено в ході Форуму у Пекіні, кількість спеціальних угод з країнами та міжнародними організаціями, які зголосилися спільно працювати над реалізацією китайської ініціативи, сягнуло 68. Сьогодні ініціатива “Один пояс, один шлях” переросла свої регіональні рамки і вже офіційно поширюється й на Африку, а всім іншим країнам запропоновано долучатися до будівництва “Поясу і шляху” як партнерів. Але навіть країни, які не хочуть брати участь у реалізації китайської ініціативи, наприклад США і Японія, теж надіслали до Пекіна свої делегації на форум, адже не можуть бути осторонь процесів, які потенційно можуть змінити світ. Крім того, після завершення пекінського форуму стало відомо про наміри Японії вступити до Азіатського банку інфраструктурних інвестицій.

Слід також зазначити, що одним з важливих здобутків можна вважати те, що за останні місяці китайська ініціатива була підтримана на міжнародному рівні – в ООН. Організація Об’єднаних Націй закликала людство створити безпечне середовище для реалізації ініціативи, а також у резолюції РБ ООН від 17 березня 2017 року ініціатива “Одного поясу, одного шляху” розглядалася, як основа для зміцнення регіонального співробітництва.

Додамо, що цілі китайської ініціативи повністю узгоджені з Порядком денним ООН щодо сталого розвитку до 2030 року, а також іншими міжнародними та регіональними ініціативами. Отже, ініціатива “Один пояс , один шлях” може увібрати в себе різні ідеї, стикуватися з різ-ними концепціями, які пропагують розвиток, рівність і відкритість.

14 травня у своїй промові на відкритті Форуму голова КНР Сі Цзіньпін показав чітку картину історичних умов виникнення стародавнього Великого Шовкового шляху. Він став практичним втіленням духу миру та кооперації, відкритості та інклюзивності, прагнення до обміну знаннями та спільного розподілу вигоди. Цей дух Китай хоче привнести в розвиток сучасної цивілізації. Сі Цзіньпін також накреслив передумови, за яких ініціатива може бути реалізована – це, насамперед, мирне і стабільне зовнішнє середовище. Адже під час воєн Великий Шовковий шлях втрачав свою енергію та силу. Лідер Китаю закликав до вирішення існуючих конфліктів у світі шляхом перемовин, на основі поваги до територіальної цілісності, суверенітету, а також обраного самими країнами шляху розвитку і соціальної моделі.

Сі Цзіньпін особливо підкреслив, що Китай не прагне до створення якогось нового глобального альянсу під брендом “Поясу і шляху”, не буде нав’язувати свою модель, або диктувати свою волю іншим, а бачить за мету “створити велику родину, яка б співіснувала гармонійно”. Це – світове суспільство, де кожна нація усвідомлює свою спільну долю з цілим людством, а інтереси кожної країни та нації є складовою загальнолюдських інтересів. Це – новий світ, де всі взаємозалежні та міцно поєднані, де всі дотримуються певних правил мирного співіснування, поважають одне одного. Саме такий світ хоче будувати Китай за допомогою ініціативи “Один пояс, один шлях”, повертаючи людство до тих самих принципів, яке воно для себе визначило ще у Статуті ООН.

Але за умов сьогоднішньої системної світової кризи людству буде дуже складно одночасно переключитися зі звичних уявлень про по-будову міжнародних відносин на систему нового мислення, яку просуває Китай.

Кожна країна може сама визначати межі та глибину своєї участі в реалізації китайської ініціативи “Поясу і шляху”. Привабливість ініціативи для всіх полягає в тому, що вона буде виводити країни на шлях процвітання. За десятиліття проведення своїх власних реформ китайці мають стійке переконання, що лише постійна увага на розвиток, розкриття потенціалів для росту кожної держави, у поєднанні з економічною інтеграцією і кооперацією, можуть дати користь для всіх.

Керівництво Китаю розглядає “Один пояс, один шлях”, як інструмент побудови відкритої світової економіки та сприяння подальшої лібералізації міжнародної торгівлі та інвестицій.

Китай також виступає за створення зон вільної торгівлі, за промислову кооперацію і нові форми співробітництва у фінансовій сфері уздовж усього “Поясу і шляху”.

Поєднання інфраструктур у сфері логістики вважається одним з ключових завдань при реалізації ініціативи “Поясу і шляху”. Пекін визначив напрямків  спільного будівництва: три маршрути на суходолі, що йдуть з Китаю на Захід до Європи, Середземного моря і до Індійського океану, та два морські маршрути – один до Європи через Суецький канал, а другий – на південь в акваторію Тихого океану. У свою чергу, три маршрути на суходолі будуть розділятися на шість економічних коридорів, де будуть свої  ключові  міста  і  логістичні центри. Це, зокрема, “Новий євразійський континентальний міст” (через Центральну Азію, Російську Федерацію, Білорусь до Європи), “Економічний коридор Китай-Монголія-Росія”, “Економічний коридор Китай-Центральна Азія-Західна Азія” (з виходом до Перської затоки і Середземного моря), “Економічний коридор Китай-Індокитай”, “Економічний  коридор  Китай-Пакистан” та “Економічний коридор Бангладеш-Китай-Індія-М’янма”. Поєднання інфраструктури уздовж“Поясу і шляху” буде основою для розвитку через кооперацію, – заявив Сі Цзіньпін. Одним з найважливіших аспектів реалізації ініціативи “Поясу і шляху” є гуманітарне співробітництво. Головний  наголос  зроблений  на контактах між людьми на базовому рівні, взаєморозумінні між цивілізаціями і взаємодії різних культур. Сюди також відноситься співпраця в освіті, розвиток туризму, візовалібералізація, інтеграція в інформаційній галузі, обмін між ЗМІ та вивчення ініціативи “Один пояс, один шлях” “мозковими центрами” різних країн, що допоможе зробити китайські ідеї перетворення світу зрозумілими для людей різних країн. В ході травневого форуму Китай також вирішив розширити сфери взаємодії країн “Поясу і шляху” інноваційною та науково-технічною співпрацею, а також співробітництвом  у  захисті  навколишнього середовища. З країнами, з якими Китай співпрацює у реалізації Морського Шовкового шляху ХХІ століття, розпочалося співробітництво з збереження і використання морських ресурсів, а також забезпечення вільного судноплавства.

Від планів до практичних кроків

Китайський  лідер  зазначив,  що перші успішні кроки з реалізації конкретних проектів вже зроблені. Зокрема, Китай за три роки вже інвестував 60 млрд дол. США у проекти “Поясу і шляху”. Під час виступу на Форумі Сі Цзіньпін оголосив про нові масштабні фінансові зобов’язання китайського уряду (на загальну суму понад 124 млрд дол. США) для реалізації ініціативи і підтримки її учасників. Це було зроблено для того, щоб переконати країни світу – Китай ставиться до своїх зобов’язань відповідально і розраховує на тривалу і копітку роботу. Разом з тим, китайські представники кожного разу підкреслювали, що ініціатива “Один пояс, один шлях” – це не “соло” Пекіна, адже реалізація ініціативи, масштабних планів буде можлива лише за умов, коли й країни-учасники будуть активно долучатися до неї. «Хоча ініціатива “Один пояс, один шлях” походить із Китаю, тепер вона належить цілому світу» – підкреслив Сі Цзіньпін, а отже, частку відповідальності за її реалізацію мусить брати на себе кожен учасник.

Також наголошувалося, що можливість реалізації конкретних проектів буде визначатися ринковою привабливістю, а ринкові механізми будуть визначати розподіл ресурсів і шляхи, якими будуть рухатися товари. Отже, ініціатива “Один пояс, один шлях” не виключає конкуренції і певне змагання країн та різних стратегій розвитку. Проте, китайські експерти говорять, що через баланс між стратегією і управлінням країни можуть успішно до-лати такі ризики. Тобто, держави домовляються по стратегічному питанню своєї участі в реалізації ініціативи “Один пояс, один шлях”, проводять постійні політичні консультації, таким чином, суттєво знижують ризики для своїх компаній. Китай на підставі власного досвіду реформ радить до етапу реалізації всіх проектів робити ґрунтовне планування і наукові дослідження.

У перший день роботи Форуму відбулися 6 сесій-дискусій, які були присвячені основним сферам співпраці в рамках реалізації ініціативи “Поясу і шляху”. В панелі, присвяченій торговельно-економічній співпраці, брала участь українська делегація. Її очільник, Перший віце-прем’єр міністр С. І. Кубів, виголосив тут свою про-мову, в якій висловив переконання, що Україна готова до участі у реалізації китайської ініціативи. Сьогодні Україну цікавлять спільні з КНР інфраструктурні проекти, а також вихід української продукції на китайський ринок. Китай, у свою чергу,  зацікавлений  у  створенні зони вільної торгівлі з Україною та пожвавленні гуманітарних обмінів.

Форум, за висловлюванням керівника китайської дипломатії Ван І, мав на меті досягти деяких конкретних аспектів. По-перше, лідери, що були запрошені до Пекіна, мали досягти певного консенсусу щодо китайської ініціативи, а також у підсумкових документах визначити цілі та принципи співробітництва, накреслити заходи для узгодження і поєднання своїх стратегій під час реалізації ініціативи “Один пояс, один шлях”. По-друге, всі країни-учасники заохочувалися до обговорення і визначення під час дискусії на Форумі важливих сфер кооперації на двосторонній та багатосторонній основі, які стануть ключовими на наступній стадії реалізації концепції. Також з низкою країн-учасниць  обговорювалися програми співробітництва на п’ять і більше років, вироблялися дорожні карти щодо реалізації цих програм. По-третє, обговорювалися плани реалізації конкретних проектів, поданих окремими країнами, узгоджувався повний перелік погоджених до виконання проектів. Крім того, обговорювалися питання переведення політичних рішень лідерів у практичну площину з урахуванням потреби підвищення рівня життя людей і цілей розвитку всіх країн. Китай запропонував лідерам різноманітні додаткові механізми та заходи, які б підтримували реалізацію спільних проектів. Зокрема, йшлося про механізми фінансової підтримки, надання взаємних консультацій з технічних та наукових питань, обміну технологіями та досвідом  охорони  навколишнього середовища. Усе це передбачає обміни фахівцями та навчання талановитої молоді у всіх вище згаданих сферах.

За підсумками було прийняте спільне комюніке Форуму та перелік конкретних результатів і домовленостей, досягнутих під час Форуму. Їх виявилося аж 270 і охоплюють вони всі сфери співробітництва – від політичних консультацій до гуманітарних питань.

У Пекіні на Форум міжнародно-го співробітництва “Одного поясу, одного шляху” Китай, насамперед, зібрав країни, які або вже приєдналися до ініціативи, або розглядаються, як потенційні учасники ініціативи. Отже, це стало запорукою консенсусу в питаннях щодо принципів реалізації ініціативи та сфер співпраці між країнами-учасниками. Проте, Китай та лідери інших країн не створювали певних обмежень і часових меж для ініціативи, підкресливши лише, що для декількох проектів, які вже реалізуються, знадобиться п’ять років і більше.

За підсумками роботи Форуму міжнародного співробітництва “Одного поясу, одного шляху” було прийняте рішення про те, що 2019 року відбудеться друга подібна зустріч. Отже, ініціатива, хоч і залишається в деяких питаннях не конкретною (зокрема, щодо термінів реалізації проектів), однак вона поступово формалізується. Слід також зазначити, що Китай створив керівну робочу групу з просування будівництва “Одного поясу, одного шляху” та канцелярію групи при Державному комітеті у справах розвитку та реформ уряду КНР. Отже, тепер цей орган буде відповідати за розробку проектів, проведення перемовин та виконання угод з різними країнами щодо реалізації даної ініціативи. Спеціальні органи, які будуть займатися питаннями реалізації ініціативи, можуть бути створені також в інших урядових установах КНР.

Від пекінського Форуму міжнародного співробітництва “Одного поясу, одного шляху” починається відлік нового етапу практичної реалізації китайської ініціативи. В Китаї є така приповідка, що “трирічна дитина дивиться на дорослих, а семирічна – на старих”, що можна розтлумачити, як те, що у три роки вже зрозумілим стає характер людини, а у сім років можна розпізнати його нахили, інтереси у житті та здатність до майбутніх успіхів. За понад три роки існування ініціативи “Один пояс, один шлях” викристалізувалися її зміст, принципи та значення, зрозумілими є реальні умови та міжнародна ситуація, в якій належить її реалізовувати.

Тепер починається найскладніший етап, адже сам Китай ніколи у сучасній історії не висував і не брав до реалізації такі глобальні проекти. Існують великі ризики, що регіональні або глобальні проблеми стануть на заваді реалізації частини заявлених проектів в рамках ініціативи “Один пояс, один шлях”. Китай поставив собі за мету в ближчі роки навчитися реагувати на різні виклики і загрози, щоб перейти до етапу довготермінового планування і реалізації своїх проектів. Проте, впевненості у силах Пекіна надає те, що за кілька десятирічь власних реформ йому вдалося для чверті населення планети реалізувати те, що багатьом вважалося неможливим – досягти певного рівня добробуту для своїх громадян, забезпечити сталий розвиток економіки і разом з тим створити потужну модерну державу. Китай має впевненість, що його досвід може бути переданий людству через ініціативу “Одного поясу, одного шляху”, а відтак усі країни одержать новий стимул до розвитку, економіка світу матиме нову рушійну силу, а глобалізація набуде нової якості та вимірів.

До зустрічі у 2019 році!