Чжан Хенлун, Чжан Чженьчжень. Вивчення перспективи створення зони вільної торгівлі між Китаєм та Україною в рамках побудови ініціативи «Один пояс, один шлях»

Чжан Хенлун
заступник директора Інституту народної дипломатії ШОС Шанхайського університету, провідний науковий співробітник

Чжан Чженьчжень
науковий співробітник Інституту народної дипломатії ШОС Шанхайського університету

І. ІНІЦІАТИВА «ОДИН ПОЯС, ОДИН ШЛЯХ» – ІНСТРУМЕНТ ПРОСУВАННЯ ДРУЖНЬОГО СПІВРОБІТНИЦТВА МІЖ ДВОМА ДЕРЖАВАМИ

Україна – ключовий регіон Європи. За часів Радянського Союзу Україна створила міцну сільськогосподарську та промислову базу. Країна багата на природні ресурси. Ця перевага дозволила вирощувати велику кількість зернових, саме тому Україна і отримала репутацію «житниці Європи». Після розпаду Радянського Союзу Китай та Україна офіційно встановили дипломатичні відносини. З роками двостороннє співробітництво в різних сферах невпинно поглиблювалося, а вже у 2011 році держави встановили взаємовідносини стратегічного партнерства.

У вересні 2013 року Голова КНР Сі Цзіньпін виступив з ініціативою спільної побудови Економічного поясу «Новий Шовковий шлях». Відтоді країни, що розташовані уздовж побудови ініціативи, одна по одній активно її підтримують та беруть в ній участь. Україна – одна з перших країн, що відгукнулися на «Один пояс, один шлях». Офіційна влада України визнала важливість побудови «Одного поясу, одного шляху», усвідомивши величезний потенціал китайського ринку. Ця ініціатива дає змогу побудувати чудову платформу для подальшого зміцнення торгово-економічного співробітництва між двома країнами. Для України, що наразі перебуває у процесі економічної трансформації, це також створює більше можливостей. Того ж 2013 року уряди Китаю та України досягли домовленостей щодо кредитів та угод про співпрацю на суму у 10 мільярдів доларів. У липні 2014 року Експортно-імпортний банк Китаю видав кредит на суму 52 мільйони доларів США терміном на 2 роки для будівництва «Повітряного експресу». Незважаючи на політичну та військову кризу, що спалахнула в Україні того ж року, стосунки між двома державами зберегли здоровий та стабільний розвиток. 2015 року Китай та Україна уклали угоду про співробітництво в рамках ініціативи «Один пояс, один шлях». У 2016 році економічне становище України поступово почало стабілізуватися, поволі почали назрівати політичні умови для розгортання глибшої співпраці в рамках ініціативи. І от у грудні 2017 року, під час засідання Комісії зі співробітництва між урядом КНР та урядом України, сторонами було підписано Дорожню карту з реалізації ініціативи «Один пояс, один шлях».

Ядром ініціативи «Один пояс, один шлях» виступають взаємний зв’язок та взаємний доступ, а важливим пріоритетом – безперебійна торгівля. Китай неухильно підтримує та просуває спільну побудову «Одного поясу, одного шляху»; налагодження міцних стратегічних зв’язків з іншими країнами; докладає максимум зусиль у побудові мережі зон вільної торгівлі високих стандартів, що характеризуватимуться такими пріоритетами, як опора на периферійні регіони, зв’язок з ініціативою «Один пояс, один шлях», орієнтація на весь світ. Саме тому питання підписання угоди про створення зони вільної торгівлі з Китаєм вже стало питанням №1 для всіх країн уздовж «Одного поясу, одного шляху». Наряду з іншими Уряд України також докладає значних зусиль для створення зони вільної торгівлі, результатом яких стало підписання низки угод про зону вільної торгівлі з Ісландією, Ліхтенштейном, Норвегією та Швейцарією у 2010 році; з 7-ома країнами СНД1 у 2011 році, з Канадою – у березні 2017 року; у 2016 році офіційно набула чинності угода про зону вільної торгівлі з ЄС. З свого боку, Китай уклав угоди про зону вільної торгівлі вже з 16 країнами та регіонами, з іще 11 – веде переговори. Проте наразі не спостерігається великих успіхів щодо зони вільної торгівлі з країнами Східної Європи. Якщо Китай та Україна підпишуть угоду про створення зони вільної торгівлі, то Україна стане першою країною Східної Європи, яка досягне цього; це буде друга зона вільної торгівлі після Грузії, яка діятиме в рамках Економічного поясу «Нового Шовкового шляху». Такий вид взаємодії сприятиме подальшому співробітництву між двома державами у сфері роботи з вантажами, сервісом та інвестиціями. Угода про зону вільної торгівлі не лише відповідатиме цілям стратегічного розвитку обох сторін, більше того – зміцнить торговельно-економічні зв’язки Китаю та України, здійснить спільне процвітання двох держав.

ІІ. РЕАЛЬНА БАЗА ДЛЯ СТВОРЕННЯ КИТАЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ЗОНИ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ

1. Сучасний стан торгових інвестицій між Китаєм та Україною

Таблиця 1 демонструє обсяги імпорту та експорту України з/ до основних торговельних партнерів за 2017 рік. Доволі високими є показники обсягу імпорту з України до Росії, значно меншими – до країн ЄС.

Табл. 1. Обсяги імпорту та експорту України з/ до основних торговельних партнерів за 2017 рік

Ресурс: Міністерство комерції КНР

За часів Радянського Союзу Україна та Росія підтримували тісні торговельні взаємовідносини. Навіть після розпаду СРСР українська торгівля, як і раніше, значно залежала від російської. Україна як країна Східної Європи проводить зовнішню політику євроінтеграції, є важливим торговим партнером ЄС, саме тому пропорційна частка обсягів імпорту та експорту з/ до країн ЄС також є порівняно високою. Варто відзначити, що Китай є шостим найбільшим експортним ринком України; з 2012 року зберігає за собою місце другого найбільшого торговельного партнера України.

Графік 1 засвідчує, що імпорт Китаю в Україну поступається країнам ЄС та Росії, проте зростає щороку, охоплюючи 11.34% від загального обсягу імпорту. Довгий час Росія та країни ЄС були двома найбільшими торговими партнерами України, але з 2011 року обсяг імпорту з цих країн поступово знижується. Це означає, що товари китайського ринку можуть повністю покрити внутрішні потреби України. Україна приділяє пильну увагу торгово-економічним зв’язкам з Китаєм, перспективи розвитку яких є надзвичайно широкими.

Графік 1. Основні країни-джерела імпорту у період з 2008-2017 рр., %

Ресурс: БД UN Comtrade

Україна багата на природні ресурси, має у своїх надрах 5% мінерально-сировинного потенціалу світу, що дозволило їй посісти перше місце у Європі за кількістю покладів корисних копалин. Таблиця 2 демонструє, що серед експорту України до Китаю корисні копалини обіймають частку у 34.6% (на 8.2% більше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року). Далі за низхідною: тваринні, рослинні жири та олії; продукція рослинного походження; продукція машинобудування, електричні товари, пропорційна частка яких у загальному обсязі експорту склала 25.7%, 24%, 10.1% відповідно. В загальному обсязі експорту з України до Китаю, продукція машинобудування, електричні товари разом займають 45.6% (найбільша частка в загальному обсязі), збільшившись на 210.6% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Це яскраво демонструє, що продукція машинобудування та електричні товари належать до внутрішньогалузевої торгівлі між двома країнами. В той же час, китайський експорт до України помітно виріс порівняно з аналогічним періодом минулого року. Наступними після продукції машинобудування та електричних товарів є: метали та вироби з металів (2 місце), продукція хімічної промисловості (3 місце), пластмаса, каучук (4 місце).

Табл. 2. Основні експортні та імпортні товари України до/ з Китаю у 2017 році

Ресурс: Міністерство комерції КНР

Накопичений обсяг прямих іноземних інвестицій (ПІІ) з Китаю до України поступово зростає разом зі стрімким розвитком китайської економіки. Відповідно до графіка 2 можна побачити, що у період з 2008 по 2016 рік ПІІ з 16 млн. дол. сягнули позначки у 66,71 млн. дол.

Графік 2. Накопичений обсяг прямих інвестицій з Китаю до України за 2008 – 2016 рр. (млн. дол.)

Ресурс: Статистична доповідь про прямі іноземні інвестиції Китаю в Україну у 2016 році

Основні сфери китайських інвестицій: промисловість, нерухомість, лізинг, комерційне обслуговування, торгівля, ремонтні роботи, автомобілі, предмети повсякденного попиту, а також сільське та лісове господарство, будівництво, транспортування та зв’язок, готельно-ресторанний бізнес. Останні роки стан в Україні доволі нестабільний, що призвело до зростання невизначеності самого інвестиційного середовища. Проте український уряд турбується питанням залучення іноземних інвестицій, завдяки чому покращується й ділове середовище в державі. Згідно «Доповіді про стан ділового клімату за 2017 рік», Україна посіла 80 місце, набравши 63.9 балів, Китай – 78, набравши 64.28 балів2. У 2015 році Китай та Україна підписали угоду про співробітництво в рамках ініціативи «Один пояс, один шлях». За сильної підтримки цієї ініціативи співпраця між двома державами сповнилася новими можливостями, іншими словами, перспективи є надзвичайно оптимістичними.

2. Аналіз індексу інтенсивності торгівлі (TCD) Китаю та України

Індекс інтенсивності торгівлі (індекс торгової інтеграції) демонструє, по-перше, як співвідноситься експорт однієї країни до країни-торгового партнера із сукупним експортом інших країн світу до країни-торгового партнера, по-друге, яку частку обіймає імпорт цих двох країн у загальному обсязі світового імпорту. Цей індекс використовують для оцінки взаємовідносин та ступеню взаємозалежності країн-торгових партнерів. Формула його розрахунку:

де TDCij – індекс інтенсивності торгівлі між країнами і та j,
Xi – обсяг експорту країни і,
Mj – обсяг імпорту країни j,
XiJ – експорт країни і до країни j,
Mw – обсяг світового імпорту.

Якщо індекс < 1, це означає, що торгові відносини між двома країнами є незначними; якщо = 1, то рівень відносин – середній; якщо > 1, то відносини інтенсивні.

Табл. 3. Інтенсивність торгівлі між Китаєм та Україною у період з 2008 – 2017 рр.

Таблиця 3 демонструє, що індекс інтенсивності торгівлі Китаю з Україною вищий за індекс інтенсивності торгівлі України з Китаєм. Тобто, торгові відносини з боку Китаю інтенсивніші за відносини України до Китаю. Хоча індекс інтенсивності торгівлі України з Китаєм невисокий, проте він є вищим порівняно з попередніми пятьма роками. Тобто, в рамках реалізації ініціативи «Один пояс, один шлях» торгівля України з Китаєм зміцнюється.

3. Аналіз індексу виявлених порівняльних переваг (RCA/ ВПП – далі) Китаю та України

Індекс ВПП – співвідношення частки експортних товарів певного класу однієї країни у загальному обсязі експорту цієї країни з часткою експортних товарів такого ж класу у загальносвітовому обсязі експорту. Формула розрахунку:

де X – експорт,
W – світовий експорт (або імпорт),
і – країна,
k – певний клас товару.

Якщо Індекс ВПП ≥ 2.5, то певна країна має сильну конкурентну перевагу в зазначеному класі товару;

якщо 1.25 ≤ RCAkxi ≤ 2.5, то має порівняно сильну перевагу;

якщо 0.8 ≤ RCAkxi ≤ 1.25, то має середню перевагу; якщо RCAkxi ≤ 0.8, то має слабку перевагу.

Табл. 4. Індекс ВПП Китаю та України

Ресурс: БД UN Comtrade
Примітка: Дані індексу ВПП Китаю – за 2016 рік.

Таблиця 4 демонструє, що виявлені переваги двох сторін різняться, але характеризуються міцною взаємодоповненістю. Китай має значні переваги у сфері готової продукції, тоді як Україна – відносно тваринних, рослинних олій та жирів, технічної сировини та іншої первинної продукції (сировини). Індекс тваринних, рослинних олій та жирів сягнув позначки 13.27, тобто, ця продукція займає важливе місце в структурі українського експорту, що в той же час демонструє залежність цього класу товарів від міжнародного ринку. В китайських товарах цієї групи (показник – 0.06) виявлені слабкі переваги. Такі українські товари як продовольчі товари, худоба, технічна сировина (не включаючи палива) мають конкурентну перевагу, але ті ж китайські товари характеризуються слабкою перевагою. Готова продукція з різних класів сировини обох країн визначена середніми перевагами. Такі китайські товари як машинно-транспортне обладнання та інші групи товарів разом є доволі конкурентоздатними, а от українські мають слабку перевагу. Отже, двосторонній імпорт товарів, що мають середні переваги, не лише компенсує брак у потребах ринку, а ще й розширить експортні канали продажу товарів, індекс ВПП яких є доволі високим.

4. Аналіз індексу внутрішньогалузевої торгівлі (G-L)

Основні показники компліментарності та конкурентоспроможності торгівлі між двома державами можна виміряти за допомогою індексу внутрішньогалузевої торгівлі між двома країнами. Формула розрахунку:

Де GLi – індекс внутрішньогалузевої торгівлі певної галузі певної країни,
Xi – сума експортної торгівлі в певній галузі,
Mi – сума імпортної торгівлі певної галузі.

Якщо значення наближається до 1, то рівень внутрішньогалузевої торгівлі доволі високий (торгівля здійснюється в максимальному обсязі); якщо, навпаки, значення наближається до 0, то це означає, що рівень внутрішньогалузевої торгівлі доволі низький (торгівля здійснюється в мінімальному обсязі). Рівень внутрішньогалузевої торгівлі реагує на будь-які зміни в внутрішньогалузевій торгівлі певної країни; має велике значення для врегулювання та покращення виробничої політики держави.

Табл. 5. Індекс внутрішньогалузевої торгівлі між Китаєм та Україною за 2015-2017 рр.

Ресурс: БД UN Comtrade

Таблиця 5 демонструє, що індекс внутрішньогалузевої торгівлі між Китаєм та Україною невисокий, особливо це стосується четвертої групи товарів (тваринні, рослинні олії та жири). Проте індекс внутрішньогалузевої торгівлі напоями та цигарками становив у 2016 році 0.68, тобто, міжгалузева торгівля, як і раніше, посідає першість у торговельних обмінах між двома державами, іншими словами, Китай переважно задовольняє власний внутрішній попит на зазначені вище товари імпортом з України. Загалом, внутрішньогалузева торгівля між двома сторонами не надто розвинена, основною виступає саме міжгалузева торгівля. На внутрішньогалузеву торгівлю мають вплив такі фактори: різноманітні купівельні тенденції серед споживачів, інвестиції та фінансування транскордонними підприємствами, обсяг ринку тощо. Однозначно можна стверджувати, що розвиток внутрішньогалузевої торгівлі сприяє оптимізації структури виробництва обох країн, підвищенню конкурентоспроможності на зовнішніх ринках, стимулює загальний розвиток внутрішньої економіки. Для подальшого розвитку внутрішньогалузевої торгівлі двох країн Китай та Україна мають продовжувати розкривати потенціал двосторонньої торгівлі, розширювати обсяг ринку, покращувати інвестиційне середовище, підвищувати рівень зовнішніх інвестицій тощо.

III. СТВОРЕННЯ ЗОНИ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ МІЖ КИТАЄМ ТА УКРАЇНОЮ: ВПЛИВ НА ЕКОНОМІКУ ОБОХ ДЕРЖАВ

1. Моделювання ситуації

Відправною точкою цієї публікації є сучасний стан створення зони вільної торгівлі. Для дослідження впливу відкриття зони вільної торгівлі між Китаєм та Україною на економічний та соціальний добробут обох сторін були використані прийом статистичної імітації та дані глобального проекту у сфері аналізу торгівлі. Таблиця 6 демонструє, що між Китаєм та Україною існує доволі високий митний бар’єр, особливо яскраво це виявляється на прикладі мита на такі українські імпортні товари: зернові культури тощо, текстильна продукція, що загалом перевищує середню податкову ставку. Україна стягує доволі високі мита з китайських товарів тваринництва, м’ясного виробництва, текстильної промисловості.

Табл. 6. Ввізне мито на товари з Китаю та України (%)

Ресурс: БД GTAP 9.0

Аналізуючи процес спрощення процедур торгівлі між Китаєм та Україною, ми послуговувалися «Доповіддю про індекс залучення країн світу до міжнародної торгівлі». Таблиця 7 демонструє, що спрощення процедур торгівлі між двома державами має бути посилене. Оцінка, яку отримав Китай за доступ на ринок, (як однієї з провідних ознак спрощення торгівлі) доволі низька, лише 2.38. Це означає, що Китаю наразі необхідно зменшити або навіть скасувати мито, кількісні обмеження та інші нетарифні бар’єри, що обмежують доступ на ринок, а також розширювати ступінь відкритості зовнішньому ринку.

Доступність та якість інфраструктури. Китай невпинно стимулює реформу з інтеграції митних процедур, що вже дала свої результати. Успіхи у розвитку транспортної інфраструктури та сервісу дозволили цим сферам посісти одне з перших місць у рейтингу.

Україна показала такі результати: доступ на внутрішній ринок – 5.5, на зовнішній – 3.3; адміністративне управління на кордоні – 4.1 (95 місце). Це означає, що Україні необхідно підвищувати рівень прозорості та ефективності проведення процедур розмитнення тощо, посилювати побудову всіх пов’язаних з інфраструктурою сфер. В той же час нестабільний стан в Україні прямо впливає на ділове середовище у сфері торгівлі України, показник чого склав лише 3.5 (125 місце за рейтингом).

Табл. 7. Показники спрощення процедур торгівлі між Китаєм та Україною за 2016 рік

Ресурс: Індекс залучення країн до міжнародної торгівлі за 2016 рік

Рис. 1. Показники спрощення процедур торгівлі Китаю та України за 2016 рік

Сфера захисту торгівлі. Найбільші торгові ризики між Китаєм та Україною переважно відображені в антидемпінгових заходах. Починаючи з 1995 року, Україна ініціювала 9 антидемпінгових розслідувань проти таких китайських товарів: труби з нержавіючої сталі, сталеві троси і канати, лимонна кислота, молочна кислота, медичні шприци тощо. Китай, в свою чергу, ініціював лише одне розслідування, яке наразі вже закінчене3.

                                                  Китай                                                                                                                        Україна

Великі торговельні бар’єри обмежують вільний рух товарів між двома країнами та розширення масштабів торгівлі, що, звісно, прямо впливає і на ефективність економічної співпраці. З огляду на те, що країни поділяють побоювання щодо ряду чутливих товарів, не є можливим знизити мито на товари до нуля. Ми припускаємо, що після створення зони вільної торгівлі ввізне мито обох держав знизитиметься на 50%, що також зменшить кількість нетарифних бар’єрів. Наступним можливим кроком стане аналіз впливу зміни політики на добробут Китаю та України.

Використані у публікації дані взяті з нової версії бази даних GTAP 9.0. Основу даних складає «Таблиця «витрати–випуск» кожної країни за 2011 рік. Ця база даних включає 140 країн та 57 різних категорій продукції. Для кращого моделювання ситуації побудови зони вільної торгівлі ШОС, 140 країн було поділено на 8 регіонів (Україна, Китай, Росія, Білорусь, США, Туреччина, ЄС та інші країни), а 57 категорій продукції – зараховано до 10 великих галузей виробництва. Нами було використано статистичну модель глобального проекту в області аналізу торгівлі (GTAP), алгоритм розрахунків Gragg, відібрано змінні TMS (митний тариф на імпорт) AMS (технологічний коефіцієнт)4. Також було встановлено амплітуду коливання екзогенних змін: 50% TMS та 10% AMS всіх товарів імпорту та експорту між Китаєм та Україною. Модельне рівняння було розв’язане за допомогою методу лінеаризації, тому частина отриманих результатів виражена у швидкості змін.

2. Макроекономічний вплив та вплив на суспільний добробут

Табл. 8. Аналіз впливу на суспільний добробут (млн. дол.)

Ресурс: Результати моделювання Run Gtap

Таблиця 8 демонструє, що після створення ЗВТ між Китаєм та Україною, швидкий розвиток торгівлі між державами стимулюватиме і внутрішній економічний розвиток обох держав, що, в свою чергу, дозволить суспільному добробуту, хоч і по-різному, але зрости. Утворення ЗВТ між Китаєм та Україною призведе до виникнення значного ефекту створення торгівлі. Суспільний добробут України зросте до 1 млрд. 700 млн. 900 тисяч доларів, Китаю – 1 млрд. 500 млн. 830 тисяч доларів. Суспільний добробут всіх інших країн, окрім Росії, досягне невеликого зростання, а в деяких випадках, навіть зазнає втрат. Європейські санкції щодо Росії серйозно вплинули на двосторонню торгівлю між Україною та Росією. Аби заповнити прогалини, що виникли внаслідок того, що американські підприємства залишили внутрішній ринок Росії, остання активізувала розвиток торгово-економічного співробітництва з Китаєм. Якщо буде створено ЗВТ між Китаєм та Україною, це надасть змогу створити нові можливості для торгових обмінів між Україною та Росією, підвищить рівень суспільного добробуту в Росії. Можливо, що за такооооої ситуації, Росія позбавиться занепокоєння та зменшить рівень опору розвитку торгово-економічних відносин між Китаєм та Україною.

Зроблений нами аналіз демонструє, що ЗВТ між Китаєм та Україною по-різному вплине на суспільний добробут обох держав: показники розподілу ресурсів, технічного прогресу та умов ведення торгівлі зростатимуть, але різною мірою, динаміка структури інвестиційних заощаджень, навпаки, зменшиться, але не набагато. В Україні помітно зростатиме технічний прогрес (1 млрд. дол.), тобто держава залучатиме «зрілі» технології з Китаю. Таким чином прискориться технічний прогрес, промислова структура вийде на новий, вищий рівень. Створення ЗВТ також надасть свої переваги Китаю, наприклад, помітно покращаться умови торгівлі. Проте з іншого боку, умови торгівлі з іншими країнами погіршаться, особливо з країнами ЄС.

Табл. 9. Динаміка макроекономічних показників, %

Ресурс: Результати моделювання Run Gtap

Таблиця 9 демонструє, що ВВП Китаю та України, на відміну від інших країн, вказаних в таблиці, зростати ме, а умови ведення торгівлі – покращуватимуться. Імпорт України збільшиться до 2.63%, експорт – до 1.06%, тобто, тарифні та нетарифні бар’єри між двома державами зменшуватимуться, що ефективно стимулюватиме зростання імпорту та експорту України. Імпорт китайських товарів також зросте, проте через те, що Китай має значні макроекономічні показники, а частка торгівлі з Україною займає лише невелику частину в загальному обсязі торгівлі Китаю зі всіма країнами світу, тому зростання китайського імпорту та експорту не буде надто великим. Щодо інших країн – показники кожної ланки різною мірою будуть спадати.

3. Висновок

З огляду на моделювання лібералізації торгівлі між Китаєм та Україною, ми можемо побачити, що підписання угоди про створення ЗВТ між двома державами позитивно вплине на зростання суспільного добробуту. Найефективніше це вплине на сферу розподілу ресурсів та технічного прогресу в Україні. Це дозволить Україні оптимізувати розподіл ресурсів та підняти внутрішню промислову структуру на новий, більш високий рівень. Поліпшаться умови експорту-імпорту: зменшаться тарифні та нетарифні бар’єри, умови для ведення торгівлі покращаться, обсяг імпорту та експорту обох держав зростатиме, хоча й різною мірою.

IV. СТРАТЕГІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ СТВОРЕННЯ ЗВТ МІЖ КИТАЄМ ТА УКРАЇНОЮ

Китай та Україна незмінно зберігають мирні та дружні дипломатичні відносини, а двостороннє співробітництво у сфері політики, економіки та культури досягло значних успіхів. Ініціатива «Один пояс, один шлях» надала Україні історичні можливості. Побудова ЗВТ між Китаєм та Україною, що зміцнить торгово-економічні відносини між двома державами та надасть економічному розвитку обох сторін нові життєві сили, безумовно, має важливе значення.

Важливою перевагою сфери торгівлі двох держав є взаємодоповнювальність. Після створення ЗВТ ця перевага виявить себе першою. Україна має унікальну геополітичну перевагу, багата природними ресурсами, має міцну промислову та військову базу. Однак існують і недоліки: монотоварна економіка, низька додана вартість продукції, слабка конкурентоздатність та брак інвестицій. Фінансова криза в Україні та Європейська боргова криза, збройний конфлікт на сході України серйозно вплинули на розвиток внутрішньої економіки. Відновлення економіки – пріоритетне завдання українського уряду.

Створення ЗВТ не лише допоможе Україні збільшити доступ на китайський ринок, а й залучатиме більше китайських компаній, які мають широкі фінансові та технічні можливості, що певною мірою вирішить проблеми сучасного стану, пов’язані з нерозвиненою інфраструктурою, реконструкцією важкої промисловості та браком фінансування.

Разом з цим, китайські підприємства зможуть використовувати унікальне геополітичне розташування України, що з’єднує Схід із Заходом, висококваліфіковану робочу силу з низькою собівартістю, гарні умови для доступу на європейський ринок, структурне регулювання виробничих сил, в той же час, відкриваючи та розширюючи український інвестиційний ринок та європейський ринок.

Створення ЗВТ між Китаєм та Україною має важливе значення і для розбудови ініціативи «Один пояс, один шлях». Як тільки ЗВТ буде створено, Україна стане першою країною Східної Європи, а також другою, після Грузії, з усіх країн уздовж ініціативи «Один пояс, один шлях», яка підпише Угоду про зону вільної торгівлі з Китаєм. Це відповідає державній політиці КНР щодо відкритості зовнішньому світові, а також сприятиме формуванню нової структури всебічної відкритості у Китаї. В той же час, створення ЗВТ між Китаєм та Україною матиме надзвичайно важливий демонстраційний ефект для всіх інших країн, завдяки чому вони прагнутимуть розгортати та розвивати торгово-економічне співробітництво з Китаєм, що також прискорить побудову ЗВТ між Китаєм та усіма країнами вздовж ініціативи «Один пояс, один шлях».

Переклад з китайської: Олександри Стрижак

 

1 7 країн СНД: Білорусь, Вірменія, Молдова, Росія, Киргизстан. Після того, як Угода про зону вільної торгівлі України з ЄС набула чинності, було призупинено дію вільної торгівлі між Україною та Росією в рамках зони вільної торгівлі країн СНД.

2 Ресурс: «Доповідь про стан ділового клімату за 2017 рік».

3 Інформаційний сайт сфери захисту торгівлі http://cacs.mofcom.gov.cn/

4 AMS: прямо пропорційний PMS (ефективна ціна внутрішнього ринку на товар), зростання AMS (i, r, s) призводить до того, що ефективна ціна на товар і, що експортується з регіону r в регіон s, знижується, разом з чим зменшуються нетарифні бар’єри; зниження AMS призводить до підвищення ціни, тобто до зростання нетарифних бар’єрів.